'''[[Принцип]]иПринципи [[Право|права]]''' — об'єктивно властиві [[право|праву]] відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається [[право]], і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку.
Принципи[[Принцип]]и є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід [[цивілізація|цивілізації]]. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.<ref>Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 664 с.</ref>
Принципи права визначають шляхи вдосконалення правових норм, виступаючи як керівні ідеї для законодавця. Вони є сполучною ланкою між основними закономірностями розвитку і, функціонування [[суспільство|суспільства]] і правовою системою. Завдяки принципам, [[правова система]] адаптується до найважливіших інтересів і потреб людини і суспільства.
