Море Лаптєвих: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 139:
Загальна циркуляція поверхневих вод моря Лаптєвих має характер циклонічної, що утворює прибережний потік, який рухається уздовж материка із заходу на схід, де посилюється течією вод річки Лени — [[Ленська течія|Ленською течією]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="ВРЕ"/><ref name="Залогін1982"/>. Невелика частина вод прибережного потоку йде через протоку Саннікова до Східно-Сибірського моря. Велика частина потоку відхиляється на північ і північний захід у вигляді [[Новосибірська течія|Новосибірської течії]] виходить за межі моря й з'єднується з [[Трансарктична течія|Трансарктичною течією]]<ref name="МЕС"/>. У північно-західній частині моря поблизу Північної Землі відгалужується [[Східно-Таймирська течія]], яка рухається на південь уздовж східних берегів Північної Землі, півострова Таймир і замикає циклонічне кільце<ref name="Залогін1982"/>.
Швидкість течії в цьому коловороті невелика (2 см/с), а всередині — зона затишшя. Залежно від великомасштабної баричної обстановки центр циклонічної циркуляції розташовується то в північній частині моря, то зміщується в бік Північної Землі. Відповідно виникають відгалуження від основних потоків. Постійні течії порушуються
=== Припливи й хвилювання ===
У морі Лаптєвих добре виражені [[приплив]]и, що мають неправильний півдобовий характер.
Переважання слабких вітрів, мілинність й льодовий покрив впродовж більшої частини року обумовлюють досить спокійний стан моря (хвилювання 2-4 бали, висоти хвиль до 1 м). У період з липня по серпень (літо) в західній і центральній частинах моря зрідка розвиваються [[шторм]]и у 5-7 балів, під час яких висота хвиль сягає 4-5 м. Осінь — найбільш штормова пора року (висота хвиль 4-6 м). Незначні висоти хвиль обумовлюються довжиною розгону і незначними глибинами<ref name="Залогін1982"/>.
|