Палех: відмінності між версіями

Назву Палех пов'язують із [[гідронім]]ом, який походить зі зниклої [[Мерянська мова|мерянської мови]]. З 13 ст. село входило до складу Стародубськог князівства. Перша письмова згадка про старовинне поселення датована [[1645]] роком. Але ще [[1628]] року село Палех було віддано у вотчину Івану Матвійовичу [[Бутурлін|Бутурліну]] «за московское осадное сидение [[Владислав IV Ваза|королевичево]]». Поселення належало родині дворян Бутурліних до [[1861]] року ( тобто до офіційного скасування [[Кріпацтво|кріпацтва]] в [[Російська імперія|Російській імперії]]).

Ґрунти в районі Палеха були малородючі і не пристосовані до інтенсивного землеробства. Тому тут раноз 17 ст. виникаєвиник центр [[Ремесло|ремісництва]], спеціалізований на [[Іконописання|іконописанні]], тазокрема, на створенні ікон-мініатюр з 17 ст. Стилістика мініатюр мала місцевий, оригінальний характер і власну технологію, що продовжило традиції російського іконопису 16-17 ст.

Релігійні настанови і за часів [[царат]]у відігравали вирішальну ролю в поведінці та діяльності мешканців поселення, котре століттями було центром іконопису. Із стану розгубленості місцевих майстрів ( що робити в безбожній країні іконописцям ?) в пореволюційні роки почав виводити [[художник]], ветеран 1-ї світової війни Іван Голіков. Він зібрав декілька яскравих зразків місцевих воробіввиробів лакової мініатюри і привіз їх у Москву до [[письменник]]а Горького. [[Максим Горький,|Максима уроджинецьГорького]]. Нижнього Новгорода і майже земляк палешан,Горький діяльно підтримав ремісників, переорієнтувавши їх творчість на нові, світські іта радянські за спрямуванням теми. Так був врятований традиційний промисел палешан, котрийякий набув світських і радянських за спрямуванням темрис. Перші твори перехідного періоду мали агітаційний, а згодом і літературний напрямок. Лакова мініатюра Палеха виявилась достатньодосить гнучкою і декоративною, аби добре ілюструвати літературні і казкові твори класичних російських і радянських [[письменник]]ів. Нові образи палешан були добре сприйняті московським урядом і представляли радянські ремесла на внутріполітичнихвнутрішніх і закордонних [[виставка]]х, що сприяло їх світовому визнанню.