Вікіпедія

Матвіївка (Миколаїв): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 63:
Село Матвіївка, було окуповане [[Нацистська расова політика|нацистськими військами]] 10 серпня 1941 року, та звільнено частинами Червоної Армії 27 березня 1944. Цікаво, що німці одразу-ж по окупації, почали будувати міст з Матвіївки на [[Варварівка (Миколаїв)|Варварівку]]. Як робітники, використовувалися полонені [[Червона армія|червоноармійці]], та інші заарештовані, які утримувалися у [[Барак|бараках]] біля церкви. З боку Матвіїївки, використовувалися дерев'яні палі, які є і досі у річці, поблизу Кугаєвої балки, а з боку Варварівки, забивали металеві труби. Під час тимчасової нацистської окупації, у селі, діяла Матвіївська підпільна [[Антифашистський рух|антифашистська]] група (керівник — Ганна, [[прізвище]] не встановлено). На фронтах Великої Вітчизняної війни, билися 520 мешканців села, з них 211 загинули, більше 20 матвіївчан, було вивезено до [[Німеччина|Німеччини]] та інших країн. [[Орден]]ами та [[Медаль|медалями]] СРСР, було нагороджено понад 500 осіб. 1969 року у центрі Матвіївки, на братській могилі [[Солдат|солдатів]], загиблих у [[Бій|бою]] за визволення села від німецьких [[Окупація|окупантів]], встановлено [[стела|стелу]].
 
1963 року, у селі з'явилося [[Архітектурний дизайн освітлення|електричне світло]]. Тоді, село ще історично, поділялося на грецьку, польську та інші частини. Звідси— звідси і залишилася назва вулиці Польська.
 
<ref>{{Cite news|url=https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2)&oldid=84096419|title=Матвеевка (Николаев)|date=2017-03-06|language=ru|work=Википедия|accessdate=2017-03-18}}</ref>До середини '''1960'''-х років, населення Матвіївки зменшилося більше ніж утричі, порівняно з 1920 роком&nbsp;— до '''950''' осіб (мабуть, війна і черговий [[Масовий голод в Україні (1946—1947)|голод 1946—1947 років]]<ref>{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_(1946%E2%80%941947)&oldid=19952259|title=Масовий голод в Україні (1946—1947)|date=2017-03-17|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2017-03-18}}</ref>), а у 1970-х роках, тут проживало вже 5800 людей.
Рядок 91:
понад 565 [[Гектар|гектарів]].
 
Основними представниками [[Дерево|дерев]], є: [[сосна]], [[осика]], [[маслинка]], [[Черемха звичайна|черемха]], [[шипшина]], [[шовковиця]], [[Скумпія звичайна|скумпія]], [[Гледичія колюча|гледичія]], [[тополя]], [[в'яз]], [[Бузина чорна|бузина]], [[глід]], [[Граб звичайний|граб]], [[верба]] та дуже колючі: [[Гледичія колюча|гледичія]] і [[Мед|медоносна]] [[Рослини|рослина]] родини [[Бобові|бобових]], [[Робінія звичайна|робінія]]. [[Осінь|Восени]], 2016 року, миколаївськими активістами, на місці покинутого піщаного [[Кар'єр|кар'єру]], було висаджено декілька десятків [[Саджанець|саджанців]] [[Дуб черешчатий|дубу черешчатого]] та американського [[Дуб червоний|червоного дубу]]. Цікаво, що у [[Плавні|плавнях]] Південного Бугу за лісом, росте, можливо, найбільший в Україні, [[Очерет звичайний|очерет]]&nbsp;— більше п'яти [[Метр|метрів]] заввишки з [[Діаметр|діаметром]] [[Стебло|стебла]] до 16 [[Міліметр|міліметрів]].
 
[[Трав'янисті рослини]], представлено найбільше: [[Нетреба звичайна|нетребою]], [[Гринделія розчепірена|гринделією]], [[Якірці сланкі|якірцями]], [[Цикорій дикий|петровими батогами]] (цикорій), [[Лобода біла|лободою]], [[Татарник|татарником]], [[Кульбаба лікарська|кульбабою]], [[Подорожникові|подорожником]], [[Полин|полином]], [[Кропивові|кропивою]], [[Буркун|буркуном]], [[Дивина|дивиною]], [[Будяк|будяком]], [[Мак дикий|маками дикими]], [[Верес звичайний|вересом]], [[Щириця біла|щирицею]], [[Пирій|пирієм]], [[Козельці|козельцями]], [[Цмин пісковий|цмином]], [[Безсмертки однорічні|безсмертками]], [[Горошок (рід)|горошками,]] [[Триреберник непахучий|триреберником]], [[Мохи|мохами]], [[Вівсюг звичайний|вівсюгом]], [[Омела біла|омелою білою]], [[Лободові|лободою]], [[Плоскуха звичайна|плоскухою]], [[Перстач|перстачем]], [[Синяк (рослина)|синяком]], [[Комиш|комишом]], [[Глечики жовті|лататтям жовтим]], [[Рогіз|рогозом]] та іншими.
Рядок 119:
Ще один курган, найближчий до цього, розташовувався праворуч від київського шосе за два кілометри у бік аеропорту, але час та [[оранка]] зрівняли його з землею; також, курган був навпроти нового матвіївського [[Цвинтар|кладовища]], під яким під час оранки знайшли старезні поховальні плити, які були оглянуті та залишені на місці.
 
За розповідями місцевих старожилів, за сто п'ятдесят - двісті метрів від кургану, у бік Матвіївки, та 50 метрах від дороги, праворуч і поперек теперішньої (тоді тут був трактовий шлях — [[бруківка]], а люди добиралися у місто [[Пором|поромом]] чи катером) дороги '''О-151618,''' стояла низка з п'яти [[Чотирикутник|чотирикутних]] стародавніх стовпів - у вигляді [[Обеліск|обелісків]] з обробленого світлого каменю-вапняку, які звужувалися догори (в основі приблизно 0,7 х 0,7 метри і вгорі 0,2 х 0,2 метри), на відстані 1,5 метри один від одного заввишки близько 4 метрів. Ще п'ять 3,5-4 метрових стовпів — (це місце, селяни так і називали: "п'ять білих стовпів"), знаходилися у 150 метрах ліворуч (де починалася [[балка]] — спуск до річки), і вздовж матвіївської дороги, приблизно посередині шляху від кургану до Матвіївки (навпроти покинутого свинарника) — чотири з них були гостроверхими, а п'ятий (з боку села, тобто західний) був з пласким верхом. Швидше за все, стовпи позначали сторони світу — перші п'ять [[північ]]-[[південь]], а другі, [[схід]]-[[захід]]. Стовпи щезли за часів радянської влади десь у 1950-60-і роки (могли були прибрані військовими, оскільки ці землі належали [[Міністерство оборони України|Міністерству оборони)]].<ref>{{Cite web|url=http://ukrainaincognita.com/mykolaivska-oblast/ochakivskyi-raion/parutyne/olviya-nedograbovana-antychna-velych|title=Ольвія. Недограбована антична велич {{!}} Україна Інкогніта|website=ukrainaincognita.com|language=en|accessdate=2017-03-18}}</ref>Цікаво, що в урочищі Дідо­ва Хата ([[Мала Корениха]]), на узбережжі [[Бузький лиман|Бузького лиману]], було виявлено рештки античних розробок вапняку, де є сліди розпилювання й обтесування світлого каменю [http://www.stattionline.org.ua/arhiologiya/36/3042-poxovalnij-obryad-naselennya-xori-olvi%D1%97-iv-iii-st-do-n-e.html].
 
Ще, Матвіївка відома своїми розкопками часів [[Катакомбна культура|катакомбної культури]] (приблизно 2000 - 2500 років до [[Наша ера|нашої ери]]).<ref>[http://www.vgosau.kiev.ua/a/Archaeology_2008_03.pdf Нікітін В.&nbsp;І.&nbsp;Вплив географічного фактора на інгульську катакомбну культуру // {{ISSN|0235-3490}}. Археологія, 2008, No 3]</ref> Одна [[Стоянка (археологія)|стоянка]] древніх людей Матвіївка -1, знаходилася біля балки, праворуч від дороги при в'їзді до Матвіївки і простягалася до річки. Тут люди жили постійно разом з [[Худоба|худобою]]. На стоянці у 1980-і роки, знайдено [[Кістка|кістки]]: [[Бикові|биків]], [[Вівця|овець]], [[Сайгак|сайгака]], лисиць, зайців, [[Вовк|вовків]], [[Пес свійський|собак]], [[Кінь свійський|коней,]] [[Козел|кіз]], а також керамічні вироби тих часів. Ще дві тимчасові [[Стоянка (археологія)|стоянки]] Матвіївка-2 та Матвіївка-3, куди чередники гнали худобу на випас, тепер знаходяться у матвіївському лісі.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Матвіївка_(Миколаїв)