Кришталева ніч: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор |
|||
Рядок 16:
Випадки насильства проти євреїв траплялись і до захоплення влади нацистами. В часи [[Гіперінфляція|гіперінфляції]] 1923 року в [[амбарний район (Берлін)|амбарному районі Берліна]] стались заворушення з антисемітським забарвленням. 1931 року тогочасний лідер СА, а згодом і директор поліції [[Вольф-Гейнрих Гельдорф]] організував антисемітські погроми в Берліні. Відразу після захоплення влади 11 березня 1933 року «Універмаг шторм» в [[Брауншвейг]]у і національний єврейський бойкот 1 квітня 1933 З професійним закон про цивільну службу та Закону про допуск до професії юриста, обидва з яких набули чинності 7 квітня 1933, втрачені в 1933 році, близько 37 000 євреїв їх професійний існування в Німеччині.
Тоді тиск на євреїв дещо вщух. Аби не завдати економіці рейху великої шкоди, єврейські підприємства не піддавали прямій дискримінації.<ref>Emmanuel Feinermann, Rita Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , Frankfurt am Main 1999, S. 13</ref> В березні 1935 року, проте, [[Юліус Штрайхер]] розпочав
В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою. У січні «[[Рейхсфюрер СС]]» [[Генріх Гіммлер]] вперше публічно закликав до очищення Німеччини від євреїв ({{lang-de|Entjudung Deutschlands}}), що також було одним з елементів програми 25 кроків [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]] 1920 року. Найліпший спосіб її досягнення — мобілізація «суспільного обурення» та масові заворушення.<ref>Hans Jürgen Döscher: ''«Reichskristallnacht». Die Novemberpogrome 1938.'' 2000, S. 20</ref> Жовтневий номер «бойового листка» [[СС]], ''Das Schwarze Korps'', зосередив увагу на нібито неослабній владі євреїв у торгівлі та промисловості. На думку видання, з цим не можна було миритись: ''зараз нам геть не потрібні єврейські підприємства''.<ref>Feinermann/Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , S. 15</ref>
Рядок 41:
Гершель Гриншпан, польський єврей, що мешкав тоді в Парижі, дізнається 3 листопада про насильницьку депортацію його родини до [[Збоншинь]]. Він знаходить пістолет і 7 листопада 1938 року стріляє в німецькому посольстві в секретаря та члена НСДАП Едуарда Ернста фон Рата. 9 листопада той гине від отриманих ран.
Справжні мотиви Гриншпана досі достеменно не відомі. На допиті він заявив, що прагнув "помсти" за страждання своїх батьків під час насильницької депортації. Він хотів застрелити посла, натомість влучив у Рата.
А вже будучі ув'язнений, в 1942 році він заявив, що познайомився зі своєю жертвою в середовищі паризьких гомосексуалістів. Це примусило міністра пропаганди [[Пауль Йозеф Геббельс|Йозефа Геббельса]] відкласти судовий розгляд справи, який він збирався перетворити на показовий процес, який довів би провідну роль «світового єврейства» в цьому злочині. Нарешті, Гітлер наказав скасувати процес взагалі<ref>Feinermann/Thalmann, ''Die Kristallnacht'' S. 76f</ref>. Гриншпан, ймовірно, убитий в [[Заксенгаузен|концтаборі Заксенхаузен]]<ref>Karl Jonca: ''Die Radikalisierung des Antisemitismus: Der Fall Herschel Grynszpan und die „Reichskristallnacht.“'' В: Карл Дітріх Bracher Манфред Функе, Ханс-Петер Шварц (Под ред.): ''Німеччини між війною і миром: вклади в політиці і культурі в 20 столітті,'' Федеральне агентство по Громадянська освіта 1990</ref>. Нацистська верхівка використала це вбивство як зручний привід для своїх прибічників чинити напади на майно євреїв, а потім і взагалі законодавчо закрити можливості євреям брати участь в економічному житті країни. За тією ж схемою був використаний підпал Рейхстагу в лютому 1933 року, аби наступним наказом Райхспрезидента із захисту народу і держави встановити «Гляйхшальтунг». Натомість, вбивство нацистського партійного функціонера [[Ґустлофф Вільгельм|Вільгельма Густлоффа]] студентом, молодим євреєм [[Давид Франкфуртер|Девідом Франкфуртером]] в лютому 1936, залишилось без істотних наслідків, оскільки напередодні майбутніх [[Літні Олімпійські ігри 1936|літніх Олімпійських ігор]] режим дбав про свою репутацію серед інших країн.
| |||