Вікіпедія

Живцювання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано останні 3 редагування (109.87.241.100) і відновлено версію 17580945 Basio
уточнення, оформлення
Рядок 1:
{{Перенаправлено|Живець (садівництво)|Живець}}
 
[[Файл:Ficus cuttings with roots in a bottle..jpg|міні|праворуч|240пкс|Пророщування кореневої системи живця [[фікус]]а]]
 
'''Живцювання''' — спосіб [[Вегетативне розмноження рослин|вегетативного розмноження рослин]] з використанням [[Регенерація (біологія)|регенераційної]] здатності окремих частин рослини (стебло, листок, [[корінь]]). Частини рослини, використовувані для цієї мети, називають [[Живець (садівництво)|живцями]]. Важливою особливістю живцювання є те, що за допомогою функцій [[Листок|листка]] забезпечується регенерація [[Коренева система|кореневої системи]] на окремих від материнської особини частинах [[стебло|стебла]]. Для деяких форм рослин — це єдиний спосіб [[розмноження]], а у інших випадках він дає змогу зберегти індивідуальні особливості організму.
 
Живцювання певною мірою швидкий і простий спосіб, який не потребує спеціальних прийомів і навичок, необхідних при [[Щеплення (ботаніка)|щепленні]] чи [[окулірування|окуліруванні]] і дає змогу скоротити терміни отримання повноцінного посадкового матеріалу, може бути швидким способом розмноження рідкісних видів деревних рослин при недостатній кількості або відсутності насіння, або застосовуватися для розмноження форм, які не успадковуються. Зелене живцювання проводять в умовах закритого ґрунту, що ставить вирощування посадкового матеріалу в меншу залежність від кліматичних умов. Застосування регуляторів росту рослин<ref>Моргун&nbsp;В.&nbsp;В., Яворська&nbsp;В.&nbsp;К., Драговоз&nbsp;І.&nbsp;В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні&nbsp;// Физиология и биохимия культ. растений. 2002. Т.&nbsp;34. №&nbsp;5. С.&nbsp;371–376.</ref><ref>Терек&nbsp;О.&nbsp;І. Ріст рослин&nbsp;: Навч. посіб. Львів&nbsp;: Видавничий центр ЛНУ ім.&nbsp;Івана Франка, 2007. 248&nbsp;с.</ref>, дає змогу отримати [[саджанець|саджанці]] за одну-дві [[Вегетаційний період|вегетації]]. Живцювання займає значне місце серед інших способів [[Вегетативне розмноження рослин|вегетативного розмноження]].
Рядок 9 ⟶ 7:
Живці бувають стеблові, кореневі та листкові. Найбільшого розповсюдження набуло розмноження стебловими живцями. Їх у свою чергу поділяють на здерев'янілі та зелені. За здатністю до вкорінення всі рослини поділяються на ті, що вкорінюються легко, досить задовільно та важко.<ref>Турецкая&nbsp;Р.&nbsp;Х. Инструкция по применению стимуляторов роста при вегетативном размножении растений.&nbsp;— М.&nbsp;: Изд. Академии наук СССР, 1962.&nbsp;— 65&nbsp;с</ref>
 
Швидке загоювання тканин, утворення та ріст [[Калюс (ботаніка)|калюскалюсу]]у для зелених живців створює умови для розвитку коріння, перешкоджає проникненню інфекції через місця зрізу. Живці рослин, що швидко та легко вкорінюються, як правило, утворюють невеликий калюс. У живців рослин, що важко вкорінюються, калюс досягає значних розмірів, чим значно виснажує живець та починає заважати коренеутворенню. Корені часто виникають не з калюсу, а навколо нього чи з тканин поблизу пазушної бруньки. Поява калюсу не завжди призводить до появи коренів. Калюс є показником загоювання тканин.
 
== Технології живцювання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Живцювання