Іван I Данилович Калита: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Augustus-ua (обговорення | внесок)
стиль
Рядок 67:
}}
 
'''Іва́н I Дани́лович Калита́''' ([[1 жовтня]]<ref>[http://histans.com/?termin=Ivan_Danylovych Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита]</ref> [[1288]]&nbsp;— [[31 березня]] [[1340]], [[Москва]])&nbsp;— [[князь]] [[Московська Русь|московський]] від [[1325]] до [[1340]], [[Великий князь]] [[Владимиро-Суздальське князівство|Володимирський]] (м. [[Владимир|Володимир-на-Клязьмі]], [[Ярлик (грамота)|ярлик від хана]] в [[1328]]) до [[1340]], князь [[Новгородська земля|новгородський]] від [[1328]] до [[1337]]. По батькові [[Данило Олександрович|Данилу Олександровичу]]&nbsp;— нащадок князя [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]], [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]. По лінії матері [[Марія Глібівна Білозерська|Марії Глібівни Білозерської]] є нащадком [[Феодора Сартаківна|Феодори Сартаківни]]&nbsp;— дочки хана-християнина [[Сартак]]а, сина [[Батий|Батия]] і правнука [[Чингізхан]]а.<ref name="К0">Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 20</ref> Засновник династії Калитовичів&nbsp;— правителів [[Московська держава|Московської держави]].
 
== Біографічні дані ==
Іван Данилович Калита народився 1288 року., Забув версією російської історіографії&nbsp;— синсином московського князя [[Данило Олександрович|Данила Олександровича]], онукі онуком [[Олександр Невський|Олександра Невського]]. Прозваний ''Калитою'' («калита»&nbsp;— «гаман для грошей») за своє багатство.
 
Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі [[Московське князівство|князівства Московського]] (з 1317 року&nbsp;— «великого»<ref>''Галушко К. Ю.'' Росія // {{ЕІУ|9|310}}</ref>) серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді<ref>Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А.&nbsp;— М. : Простор, 2004.&nbsp;— С. 54.</ref>. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у [[Золота Орда|Орду]].
 
Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Як і його дід, бувБув вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців, зумів послабити свого основного супротивника&nbsp;— [[Велике князівство Тверське]]. Зокрема, звів [[наклеп]] на князя [[Олександр Михайлович|Олександра]], якого з сином Федором після ханського суду (в хана [[Узбек-хан|Узбека]]) вбили в Орді. КалитаІван Данилович наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви<ref>''Костецька М.'' Колаборант Іван Калита…&nbsp;— С. 21.</ref>. Також послабивсприяв послабленню [[НовгородНовгородська Великийреспубліка|Новгородської]] іта [[Псков]]<ref>ниніПсковська містовічова в [[РФреспубліка|Псковської]]</ref> республік.
 
Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі [[Петро Ратенський|Петра Ратенського]] з [[Владимир]]а на Клязьмі<ref>нині місто [[Владимир]], РФ</ref> до Москви. УпорядковувавТакож князь упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.
 
Заклав церкву Успіння Богоматері [[1326]] року в Москві&nbsp;— першу значну кам'яну споруду міста<ref name="К0">Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 20</ref>.
 
У російську історіографію увійшов як перший «''збирач російських земель''». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у [[1340]] році в Москві.
 
== Примітки ==
Рядок 86:
 
== Джерела ==
* ''[[Білінський Володимир Броніславович|Білінський В]].'' Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження.&nbsp;— 2-ге видання, виправлене.&nbsp;— К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010.&nbsp;— 376 с.&nbsp;— ISBN 978-966-355-045-9.
* ''Костецька М.'' Колаборант Іван Калита // Історія.&nbsp;— Львів, 2015.&nbsp;— №&nbsp;3 (16) (березень).&nbsp;— С. 20—21.
* ''Кучкин В. А.'' Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X-XIV вв.— М.: Наука, 1984. — 353 с.
* ''Черепнин Л.&nbsp;В.''&nbsp;Образование Русского централизованного государства в XIV—XV&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1960.