У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].
ПісляВ Другоїлипні світової[[1944]] війнироку радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За [[Люблінська угода|Люблінською угодою]] від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]]. Решту українців у ході1947 р. під [[Етнічна чистка|етнічноїетнічну чисткичистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] було депортовановиселено на [[Повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В село заселено поляків.
