Православне Хрестовоздвиженське Трудове Братство: відмінності між версіями

Одержавши в 1882 році в дарунок від батька хутір Воздвиженський [[Неплюєв Микола Миколайович|Микола Неплюєв]]<ref>{{Cite book|title=Зелен-край. Ямпільщина на зламі тисячоліть: Нариси та портрети.|last=За редакцією О. Жирнова, В. Старикової, В.Цвілодуба, В. Шейка|year=2001|publisher=АС-Медіа|location=Суми|pages=28-35|language=українською|isbn=966-95848-3-3}}</ref> (1851–1908) вирішив створити тут локальну модель довершеного суспільства. Спочатку М.&nbsp;М.&nbsp;Неплюєв влаштовує тут сирітський притулок для десяти селянських дітей з найбідніших сімей і сам займається їх вихованням.<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/95b78d502a2838b2/|title=«Українці в світі»|last=|first=|date=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>

У 1885 Неплюєв відкриває у Воздвиженському чоловічу сільськогосподарську школу, а у 1891- жіночу- Преображенську. Всі діти навчалися безкоштовно. В школи приймалися діти всіх християнських сповідань. До М.Неплюєва привозили кращих своїх вихованців самовіддані українські педагоги того часу – Ольга Максимович з Полтавщини, Петро Солонина з Чернігова. Були в школі М.Неплюєва і діти підданих Швейцарії і Австрії. За словами фундатора, його школи формували добрих християн і культурних хліборобів<ref>{{Cite book|title=Полное собрание сочинений|last=Неплюев|first=Николай|year=1902|publisher=|location=Санкт-Петербург|pages=308|language=російською|isbn=}}</ref>. Школи користалися величезною популярністю серед селян. У них поряд із якісною агрономічною освітою, давалося особливе релігійно-моральне виховання, прищеплювався смак до художніх цінностей. Трудовий же гарт учні здобували працюючи у шкільному господарському комплексі, до якого входили поля, ферми, сади, майстерні, пасіка, лісовий розсадник.