Індоєвропейські мови: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Наприкінці розділу "Мовні групи та окремі мови" у фразі "до аналітизму (найбільше розвиненого в африкаанс)" я змінила слово "африкаанс" на "англ. мові", тому що так написано в Ізборнику: http://litopys.org.ua/ukrmova/um23.htm
→‎Мовні групи та окремі мови: в англійській є залишки синтетичності, африкаанс є найбільш аналітичною
Рядок 38:
Численними писемними пам'ятками представлені дві групи повністю вимерлих індоєвропейських мов — [[анатолійська мова|анатолійська]], або хетсько-лувійська (мови хетська клинописна, або неситська, лувійська клинописна, палайська, ієрогліфічна хетська, лідійська, лікійська, карійська, сидетська, пісидійська) і [[тохарська мова|тохарська]] (мови тохарська А, або карашарська, чи турфанська, і тохарська В, або кучанська). Менше відомостей збереглося про інші мертві індоєвропейські мови — фригійську, фракійську, іллірійську, мессапську, венетську.
 
Протягом тривалого розвитку після розпаду прамови, що мала високорозвинену структуру синтетичного типу, індоєвропейські мови зазнали значної структурної диференціації — від [[синтетичні мови|синтетизму]] (найкраще збереженого в балтійських і слов'янських мовах) до [[аналітичні мови|аналітизму]] (найбільше розвиненого в [[африкаанс|англ. мові]]), від [[фузія|фузійності]] багатьох давніх індоєвропейських мов до [[Аглютинація (мовознавство)|аглютинації]] у нових індійських та іранських мовах. Істотні відмінності з'явилися також у фонетиці індоєвропейських мов. Існує думка (зокрема, докладно обґрунтована російським мовознавцем В. Іллічем-Світичем) про належність Індоєвропейських мов разом з афразійськими, уральськими, алтайськими, дравідськими і картвельськими до ширшої «надсім'ї» т. з. [[ностратичні мови|ностратичних мов]].
 
== Література ==