Денетор ІІ: відмінності між версіями

'''Денетор ІІ''' '''Синсин Ектеліона''' (2930 -3019 рр. Третьої Епохи) — у легендаріумі [[Джон Роналд Руел Толкін|Дж. Р. Р. Толкіна]] двадцять шостий Правитель — Намісник королівства [[Гондор]]. Роки правління 20942984-3019 Т. Е.

Був дуже гордим та звитяжним, давно жоден зіз правителів не виявляв такої істинно королівської гідності. Був мудрим, далекоглядним і любив книги.

Прийнявши правління, одразу показав себе владним Правителемправителем, що тримав країну міцно в руках. Говорив він мало, поради вислуховував, але все робив по&nbsp;— -своєму. Денетор відбив у сил [[Мордор]]<nowiki/>а руїни [[Осгіліат|Осгіліата]] і закріпив там першу лінію оборони, відбудував напівзруйновану систему укріплень Раммас Ехор.

Одружився пізно, у 2976&nbsp;р., наз дочцідочкою князя Дол&nbsp;— Амрота Фіндуілас, що народила йому двох синів, [[Боромир]]<nowiki/>[[Боромир|а]] і [[Фарамир|Фарамира]], а через дванадцять років померла. Смерть дружини зробила Денетора ще суворішим і мовчазним.

Відтоді він часто проводив час, глибоко увійшовши в думи, передбачаючи швидкий напад Мордору. Пізніше виявилось, що у гордині і відчаї, сподіваючись на свої силу і волю, він зазирнув у палантір Білої Вежі, яким не користувалися з часів короля Еарнура, відтоді як палантір Мінас&nbsp;— Ітіля потрапив до рук Ворога. Він дізнавався про те, що діється ув своїхйого володіннях, і народ дивувався мудрості і прозорливості Правителяправителя.

Денетор ІІ кинув виклик [[Саурон]]<nowiki/>ові, але всієї його волі не вистачило, щоб перемогти Темного Володаря. Той не зміг перетягти Намісника на свій бік, однак, показуючи йому міць Мордору, заронив відчай у його серце, і Денетор швидко постарів. Одночасно зростала і гординя правителя: з кожним роком він усе менше довіряв ворогам Мордору, якщо вони не були його слугами.

Страшним ударом для Намісника стала смерть старшого сина Боромира. Після цього у його діях стало проявлятись безумство. Так, розгнівавшись на молодшого сина, що випустив [[Фродо Беггінс|Фродо]] з [[Перстень Влади|Перснем Всевладдя]], він відправив Фарамира утримувати укріплення Раммас Ехора у передмістях [[Мінас-Тіріт]]а, незважаючи на очевидну розтрату сил. Коли Фарамир повернувся звідти важкопораненим із чорною недугою, Денетор впав у депресію і намагався покінчити життч самогубством&nbsp;— спаленням себе і Фарамира, якого він вважав безнадійним. Однак, завдяки мужності Перегріна Тука, непокорі стражника Берегонда і швидкому втручанню Гендальфа, Фарамира було врятовано і згодом вилікувано. Денетор безславно загинув у вогні.