Панчишин Мар'ян Іванович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 64:
[[Ярослав Стецько]] іменував Панчишина міністром охорони здоров'я свого уряду, який німці невдовзі ліквідували. Після арешту Стецька німецька адміністрація Львова призначила Панчишина керівником клініки медінституту, в якому тоді перебувало близько 1200 хворих. Мар'ян Панчишин водночас спробував відновити медичний факультет Львівського університету. Проте оскільки нацистський «новий порядок» обмежував доступ до вищої освіти «унтерменшам», то у Львові закрили всі вищі навчальні заклади. 1942 року німці пішли на [[компроміс]] і відкрили декілька «курсів». Серед них були також «державні природничо-медичні фахові курси». Формально їх очолив професор Шульц із [[Берлін]]а, але фактично керував «курсами» Панчишин.
Вбивства львівських лікарів — Олександра Подолинського, [[Ластовецький Андрій|Андрія Ластовецького]] (останній був близьким співробітником Панчишина) — спричинили в ученого [[стрес (медицина)|стрес]]. Упродовж останніх днів свого життя Панчишин переховувався від польських бойовиків у митрополичій резиденції на Святоюрській горі. Помер 9 жовтня 1943 року через [[тромбоз]] коронарних судин серця.
== Пам'ять ==
| |||