Мідь: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Походження назви: уточнення, оформлення |
H0rnet (обговорення | внесок) м вікіфікація, правопис |
||
Рядок 7:
Українське слово «мідь» (разом з {{lang-ru|медь}}, {{lang-pl|miedź}}, {{lang-cz|med}}) походить від {{lang-x-slav|*mědь}}, походження якого не з'ясоване. Були запропоновані такі версії:
* Одна з версій вважає це слово запозиченням з [[Германські мови|германських мов]] і пов'язує його з {{lang-goh|smîdа}} («метал») і ''smid'' («коваль»), [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''smiðr'' («ремісник», «коваль»), {{lang-de|Schmied}} і {{lang-en|smith}} («коваль»).
* Друга припускає питомо слов'
* Третя виводить назву металу від назви стародавньої країни [[Мідія (держава)|Мідії]] (іранське ''Мādа-'', {{lang-el|Μηδία}}).
* Четверта порівнює слов'янське слово з [[Хеттська мова|хеттськ.]] ''miti-, mita-'' («червоний»). Тобто, буквально — «червоний метал».
Рядок 61:
{{Main|Флотація мідних сульфідних руд}}
Після фільтрації піни та просушування отримують концентрат з вмістом 10…35 % міді. Для зменшення вмісту [[сірка|сірки]] збагачену руду піддають окислювальному випалу при температурі 600…900 °C. Після цього руда поступає в полуменеві печі з температурою в зоні плавки 1450 °C, де відбувається дисоціація вищих сульфідів і карбонатів. Продукти дисоціації сплавляють між собою, утворюючи [[Штейн (металургія)|штейн]] — легкоплавкий сплав з температурою плавлення 900…1150 °C і вмістом 10…60 % Cu, 10…58 % Fe, 22…25 % S. Крім того, штейн містить домішки [[нікель|нікелю]], [[цинк]]у, [[свинець|свинцю]], [[золото|золота]], [[срібло|срібла]]. Виплавка чорнової міді відбувається в горизонтальних [[конвертер (металургія)|конверторах]] з боковим дуттям продувкою штейну повітрям. Температура в конвертері становить 1200—1300 °C. Спочатку
: <math>\mathrm{ 2FeS + 3O_2 \xrightarrow{} 2FeO + 2SO_2}</math>
[[Оксид заліза(II)|Окисел заліза]] в вигляді шлаку спливає на поверхню і зливається. У другий період продування:
Рядок 214:
Мідь важливий елемент для всіх [[рослина|рослин]] і [[тварина|тварин]]. Відомо понад 50 білків та ферментів, у яких знайдено мідь. В основному мідь міститься в [[кров]]і в складі [[білок|білків]] [[Плазма крові|плазми]], які називаються [[церулоплазмін]]ами. Поглинаючись у [[кишечник]]у мідь переноситься до [[Печінка|печінки]] завдяки зв'язку із [[альбумін]]ом. Мідь сприяє росту і розвитку, бере участь у кровотворенні, імунних реакціях. Мідь потрібна для перетворення заліза організму в гемоглобін. У крові більшості [[молюск]]ів і [[членистоногі|членистоногих]] мідь використовується замість [[залізо|заліза]] для транспортування кисню.
Відзначено<ref>[http://avian.org.ua/data/statti/cuprum.htm Горобець А. І. Використання різних сполук і рівнів міді в годівлі птиці.]</ref> на основі досліджень, що сполуки міді в формі
Вважається, що мідь і [[цинк]] конкурують один з одним у процесі засвоювання в [[травна система|травній системі]], тому надлишок одного з цих елементів в їжі може викликати недостачу іншого елемента. Здоровій дорослій людині необхідне надходження міді у кількості 1…2 мг щоденно<ref name=Myimed>[http://medblog.lviv.ua/nutrition/mineraly/345-md-cu.html Ми і медицина. Мідь (Cu)]</ref>. Захворювання, що викликаються дефіцитом міді: анемія, водянка, дерматози, затримка росту, депігментація волосся, часткове [[облисіння]], втрата апетиту, сильне схуднення, зниження рівня гемоглобіну, атрофія серцевого м'яза.
=== Негативний вплив ===
Надлишкове надходження міді в організм веде до відкладення її в тканинах ([[хвороба Вільсона]]). При надходженні в організм людини надлишкової кількості міді може виникнути бронхіальна астма, захворювання нирок, захворювання печінки, а також просто [[інтоксикація]] організму. Симптоми передозування<ref name=Myimed />:
* безсоння, дратівливість, депресія;
* м'язові болі, анемія;
| |||