Слуцьк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Дреговичі за допомогою HotCat |
доповн |
||
Рядок 52:
[[Файл:Slucak173.jpg|left|міні|180px|Річка Случ]]
Слуцьк розташований в [[Мінська область|Мінській області]] на річці [[Случ (притока Прип'яті)|Случ]], за 100 км на південь від [[Мінськ]]а.
== Історія ==
▲=== Розташування ===
▲Слуцьк розташований в [[Мінська область|Мінській області]] на річці [[Случ (притока Прип'яті)|Случ]], за 100 км на південь від [[Мінськ]]а. Вперше згадується у [[1116]] році, пізніше став осередком [[Слуцьке князівство|самостійного князівства]].
===
* [[1508]] року князь [[Юрій Семенович Олелькович]] командував обороною обложеного князем [[Глинський Михайло Львович|Михаїлом Глинським]] міста.<ref>Halina Kowalska, Jerzy Wiśniewski. ''Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (Aleksandrowicz) Michał (ok. 1492–1542)'' / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. ХХІІІ/4, zeszyt 99.— S. 741–743. {{ref-pl}}▼
=== Слуцьк за Олельковичів ===
</ref>▼
У першій половині XIV століття Слуцьк входить до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Згадується в літописному «Списку руських міст далеких і ближніх». З [[1395]] року центр [[Слуцьке князівство|удільного князівства]], що належало [[Володимир Ольгердович|Володимиру Ольгердовичу]] і його нащадкам князям [[Олельковичі|Олельковичам]]<ref>Грицкевич А. П. Древний город на Случи. — Мн, 1985</ref>. Представники роду Олельковичів з моменту отримання міста розглядали його як місце тимчасового притулку, так як вели боротьбу за великокняжий престол та Київське князівство. Згодом Олельковичі зайнялися розвитком Слутчини, що дозволило місту стати одним з найбільших економічних і культурних центрів Литовсько-Руської держави.
* У [[1793]] році місто ввійшло до складу [[Мінська губернія|Мінської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]].▼
* Після [[радянсько-польська війна|радянсько-польської війни]] Слуцьк залишився в [[БРСР|Білоруській РСР]].▼
У [[1441]] році місто отримує [[Магдебурзьке право]]. На місці [[Дитинець|дитинця]] літописного Случеська будується Верхній замок, дерев'яні стіни і башти якого були захищені ровом і земляним валом. 1419 року в Старому Місті було побудовано фарний костел. Нове місто забудовується пізніше.
* Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був переважно зруйнований, тому сьогодні в міській [[архітектура|архітектурі]] переважає радянська забудова.▼
▲
▲</ref>.
Останній по чоловічій лінії представник Олельковичів [[Юрій Юрійович Слуцький (молодший)|Юрій Юрійович Слуцький]] власноруч переписав в 1582 році Євангеліє, відоме як Слуцьке Євангеліє. Приблизно в цей же час було створена [[Слуцький літопис|Слуцький літопи]]<nowiki/>с, пам'ятник [[Білорусько-литовські літописи|білорусько-литовського літописання]] XVI століття, єдиний список третьої, скороченою редакції Білорусько-литовського літопису1446 року.
У 1582 року місто і князівство були розділені між трьома братами Слуцькии на Старе місто, Нове місто і Острів, а знову поєднала землі Слутчини остання представниця цього роду — княжна [[Софія Слуцька|Софія Юріївна]], ревна охоронниця православ'я, пізніше зарахований до лику білоруських святих.
Софія надавала матеріальну і моральну підтримку духовенству і жителям Слуцького Преображенського православного Братства, вона жертвувала церкви коштовності і здійснювала разом з іншими парафіянами паломництва в найвіддаленіші парафії.
=== В складі Російської імперії ===
▲
Згідно Перепису 1897 року в Слуцьку проживало 14 349 чоловік. З них зараховували себе: до євреїв — 10 238 осіб., До білорусів — 2 417 чол., до росіян — 1 104 чол., німців було — 31 чол., українців — 12 чол., Ллитовців — 5 чол., латишів 4 чол<ref name="Демоскоп Weekly">{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=786|title=Первая Всеобщая перепись населения Российской империи. Таблица XIII|accessdate=2014-07-02}}</ref>.
Уже в XIX в. архітектурно-планувальна структура міста докорінно змінюється. Пов'язано це з багатьма причинами. По-перше, забудова центральної частини, створена при [[Радзивілли|Радзивіллах]] (палац і супутні йому будівлі, мануфактурні корпуса та ін.) занепала і була в основному розібрана. По-друге, територіальне зростання міста зумовило його вихід за межі кільцевої системи колишніх укріплень: рови були засипані, вали і [[Бастіон|бастіони]] в більшості випадків зірвані. По-третє, траса нової дороги від [[Москва|Москви]] до [[Варшава|Варшави]] була прокладена через центральний район міста. Все це, природно, в корені змінило сформоване в XVII-XVIII ст. планування Слуцька.
Нова квартальна забудова була підпорядкована дорозі і носило строго регулярний характер. Збереглися лише окремі капітальні споруди.
З 1909 по 1915 рік у Слуцьку працювало підприємство з перевезення пасажирів на автобусах. Слуцький автобус став однією з перших успішних автобусних систем на території сучасної Білорусії. У 1915 році до Слуцьку прокладена залізниця з Осипович.
=== Новітній період ===
▲
▲
== Відомі люди ==
Рядок 73 ⟶ 97:
* [[Володимир Ольгердович]]
* [[Олелько Володимирович]]
* [[Семен Олелькович]]
=== Народились ===
Рядок 80 ⟶ 104:
=== Померли ===
* Михайло
== Міста-побратими ==
| |||