Ерзурум (вілаєт): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 27:
У 1906 році став центром антиурядового повстання, яке очолили турки. Вони виступали за скасування курдських кіннотних формувань [[Хамідіє (кавалерія)|хамідіє]], зменшення податків, повернення до Конституції 1876 року. В результаті відбулися зіткнення, проте армія відмовилася придушувати народне збурення.
У 1911 році в Ерзінджані було створено штаб-квартиру 3-ї армії, що відповідала за кавказький напрямок. Під час Першої світової війни місцеве християнське населення, переважно вірмени підтримували російські війська. У відповідь у 1915 році відбулася чергова різанина та депортація вірменського населення. У 1916 році в результаті ніщивної поразки 3-ї армії Османської імперії в Ерзурумській та Ерзінджанській битвах вілайєт було окуповано Росією. Перед відступом у місті Ерзурум було вбито до 20 тис. вірмен.
У 1917 році після повалення царату та жовтневого перевороту російські війська почали залишати Ерзурумський вілайєт. Остаточно це відбулося відповідно до батумського договору 1918 року. В свою чергу Вірменія, що оголосила незалежність, намагалася зайняти райони вілайєту, де мешкала більшість вірмен. Відповідно до Севрського договору 1920 року члени Антанти передали вілайєт до складу Вірменії. Втім, проти цього виступили турецькі націоналісти на чолі із Кемалем Ататюрком, які до 1921 року захопили колишню османську провінцію. У 1923 році за рішеннями Лозаннського мирного договору Ерзурумський вілайєт визнано складовою частиною Турецької республіки.
| |||