Весна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Inna Z (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Inna Z (обговорення | внесок) |
||
Рядок 52:
Паняночка відповідає: Я прийшла до вас з теплом, Із зеленим житечком.
Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:
: ''Із краю кураю'' : ''Летіть, жайворонки,'' : ''До нашої сторонки,'' : ''Спішіть, ластів'ята,'' : ''До нашої хати —'' : ''Весну зустрічати,'' : ''Зиму проводжати!'' Першими прилітають жайворонки (ще в XV? столітті це були свійські птахи), тому їм присвячено багато весняних співанок:
Рядок 71 ⟶ 79:
Або: Чорногузу, дядьку, Зроби мені хатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок.
Або:
: ''Ой вилинь, вилинь, гоголю,''
І зеленеє житечко.▼
: ''Винеси літо з собою,''
: ''Винеси літо-літечко''
Весна час пробудження природи. Тому молодь збиралася в лугах, біля річок, водили хороводи, проводили весняні ігри. До наших днів збереглися такі ігри, це і «Довга лоза», і «Котик і мишка», і «Подоляночка», які супроводжувалися піснями. Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням — на Купайла. Відоме таке прислів'я — «До Благовіщення кам'яна весна».
| |||