Стортинг: відмінності між версіями

'''Стортинг''' ({{lang-no | Stortinget}}, букв. «Велике зібрання») — [[парламент]] [[Норвегія | Норвегії]].

== Загальні відомості ==

Місцем перебування стортингу є столиця Норвегії — [[Осло]]. Кількість депутатів, обраних до норвезького парламенту, становить 169 осіб, 150 з яких обираються за партійними списками від провінцій ([[фюльке]]), а решта 19 отримують так звані «зрівняльні» мандати.

Формально стортинг складається з 2 палат — ''одельстингу'' і ''лагтингу''. Однак, у 2007 році було прийнято рішення, що після наступних виборів, в [[2009]] року, Стортинг стане однопалатним. Очолює стортинг президент стортингу. В наш час{{коли}} це [[Турбйорн Ягланд]]. Крім нього, до президії парламенту входять [[віце-президент]] стортингу, президент і віце-президент одельстингу, і президент і віце-президент лагтингу. Місця в президії розподіляються пропорційно, відповідно до представлених в стортингу партій. Засідають депутати в пленарному залі не фракційно, а групами від провінцій.

Основними завданнями стортингу є:

* Видання законів

* Прийняття [[бюджет]]у

* Контроль за роботою уряду

169 депутатів стортингу в наш час{{коли}} входять до 7 партійних [[фракція | фракцій]]. Кожна фракція має свого голову, офіційного представника та правління. Члени фракційних правлінь автоматично є також членами [[парламентська комісія | парламентських комісій]] у закордонних справах і з конституційного права.

У стортингу працює 13 комісій. Кожен депутат парламенту бере участь у роботі будь-якої комісії. У комісіях пропорційно представлені як партії, так і провінції країни. Згідно із законодавством. в кожну комісію має входити хоча б 1 депутат лагтинга. У комісії входить від 11 до 20 депутатів, після її створення члени вибирають голови, офіційного представника і секретаря. Засідання комісій проходять у відкритому режимі. Комісії також мають право запрошувати на свої засідання представників уряду, будь-яких організацій і приватних осіб, якщо це потрібно для кращого освітлення розглянутого питання.

У стортингу не існує такого поняття, як «[[імперативний мандат]]». Кожен депутат користується правом особистої недоторканності. На [[2002]] рік річна зарплата депутата стортингу становила приблизно 70 тисяч [[євро]]. Депутати не мають права добровільно повернути свої мандати. Виняток робиться лише для випадків, коли депутат парламенту призначається міністром.

Будь-який громадянин може спостерігати за ходом дебатів у стортингу, перебуваючи на спеціальній галереї, а депутат, який голосує «проти», не тільки натискає на відповідну кнопку, а й встає зі свого місця, демонструючи свою незгоду з тим, що відбувається<ref> [[Сичова, Лідія Андріївна | Сичова Л.]] [[Російська Федерація сьогодні | «РФ сьогодні»]] [http://www.russia-today.ru/archive/2008/no_01/01_links.htm Уроки Норвегії]</ref>.

== Історія ==

Стортинг походить від ранньосередньовічних норвезьких [[тинг]]ів, зборів представників норвезьких родів, на яких обиралися королі, засуджувалися злочинці, укладалися договори та залагоджувалися суперечки.

== Політичні партії ==

У 2005 році в стортингу були представлені 7 партій:

* [[Норвезька робітнича партія]] ([[соціал-демократи]]) &nbsp;— 61 депутат

* [[Партія прогресу (Норвегія)|Партія прогресу]] (праві [[ліберали]]) &nbsp;— 38 депутатів

* Партія [[Хейре]] ([[консерватори]]) &nbsp;— 23 депутати

* [[Соціалістична ліва партія]] (ліві [[соціалісти]]) &nbsp;— 15 депутатів

* [[Християнська народна партія (Норвегія)|Християнська народна партія]] &nbsp;— 11 депутатів

* [[Партія Центру (Норвегія)|Партія Центру]] &nbsp;— 11 депутатів

* [[Ліберальна партія (Норвегія)|Ліберальна партія]] &nbsp;— 10 депутатів