Психолінгвістика: відмінності між версіями

'''Психолінгві́стика''' – — це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності [[суб'єкт]]а в засвоєнні та використанні [[мови]] як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого [[знак]]а полягає, насамперед, у активізації когнітивних процесів [[індивід]]а.

У фокусі уваги психолінгвістики – — індивід у [[Комунікація|комунікації]]. Одним із основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій.

[[Психолінгвіст]] займається не лише мовленням суб'єкта в нормальному стані, а й у [http://science.crimea.edu/zapiski/2011/filologiya/uch24_42fn/062.pdf стані емоційної напруги], зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах<ref>Засєкіна Л. В., Засєкін С.&nbsp;В. &nbsp;Вступ до психолінгвістики. -&nbsp;— Острог&nbsp;: Нац. ун-т "«Острозька академія"», 2002. -&nbsp;— 168 с.</ref>.

Т. &nbsp;Е. &nbsp;Гарлі пропонує визначати психолінгвістику як науку про психологічні процеси, що зумовлюють функціонування мови, зокрема розуміння, породження, запам’ятовуваннязапам'ятовування мови<ref>Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. -&nbsp;— N.Y.&nbsp;: Psychology Press, 2008. -&nbsp;— 602 p.</ref>. О. &nbsp;О. &nbsp;Леонтьєв вводить тлумачення психолінгвістики як науки, що вивчає, з одного боку, співвідношення [[Особистість|особистості]] зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, а з іншого, –&nbsp;— особистості з мовою як основною складовою частиною образу світу людини <ref>Леонтьев А.&nbsp;А. &nbsp;Основы психолингвистики. -&nbsp;— М.&nbsp;: Смысл, 2005. -&nbsp;— 288 с. </ref>.

* [[Фоносемантика]]