Гас: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія: уточнення
м →‎Гас з нафти: уточнення
Рядок 51:
1851 року Самюель Мартін Кір (або «Кер», {{lang-en|Samuel Kier}}) почав продавати лампову олію місцевим шахтарям під назвою «Вуглецева олія». Він отримував її за власним винаходом, перегонкою з сирої нафти. Кір також, винайшов нову лампу для використання свого продукту.
 
З 1840-х років соляні свердловини Кіра, стали насиченими нафтою. Спочатку К'єрКір просто скинув марнударову нафту до найближчого каналу [[Пенсильванія|штату Пенсільванія]], але згодом, разом з хіміком зі східної Пенсільванії, він почав досліджувати декілька дистилятів сирої нафти.
 
[[Ігнатій Лукасевич|Львів'янин-фармацевт Лукасевич]], та його [[Угорці|угорський]] партнер [[Ян Зег]] досліджували різні методи дистиляції, у намаганні поліпшити спосіб Геснера з виготовлення гасу, та використовували мастило з місцевого нафтового просочування. Про їх роботу знали багато людей, але приділяли цьому мало уваги. У ніч на 31 липня 1853 року, лікарі з місцевої лікарні мусили виконати термінову операцію, яка була практично неможливою при [[свічка]]х. Тому вони відправили посланника до Лукасевича за його новими [[Гасова лампа|лампами]]. Лампа горіла так яскраво і чисто, що чиновники лікарні замовили кілька штук та великий запас палива. Лукасевич усвідомив успіх власної роботи, та пішов з [[Аптека|аптеки]], щоби знайти ділового напарника, а потім вирушив до [[Відень|Відня]], щоби зареєструвати свою техніку. 1854 року, Лукасевич перебрався до Горлицеського району [[Польща|Польщі,]] де заснував нафтопереробний завод поблизу [[Ясло]] 1859 року.