Вікіпедія

Протетичні звуки в праслов'янській мові: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Michael 2M (обговорення | внесок)
1352 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Див.Не такожплутати|Протеза|звичайною протезою}}
 
'''Протети'''{{Наголос}}'''чні зву{{Наголос}}ки в праслов'я{{Наголос}}нській мо{{Наголос}}ві''' — такі звуки, що виникли через дію [[Закон відкритого складу|закону відкритого складу]], щоб уникнути [[зіяння]]. Фонетичний процес полягав у появі [[Протеза|протези]] на початку слова перед голосними. Зазвичай, це звуки [i̯] та [u̯].
 
== ПеребігІсторія ==
 
Протетичний [i̯] виникав перед голосними переднього ряду:▼
=== Передумови ===
* *ĕsmĭ → *ĕsmь → *i̯ĕsmь → jĕsmь →... {{Lang-uk|є}};▼
У праслов'янській мові завжди були слова, що починалися з голосного. Це не викликало якихось труднощів, але, коли почав діяти [[закон відкритого складу]], [[Відпадіння прикінцевих приголосних|відпали кінцеві приголосні]], тому [[зіяння]] неабияк поширилося, ускладнивши вимову.
* *ĕĝʰis → *ežь → *i̯ĕžь → jĕžь →... {{Lang-uk|їж}};
 
* *ädtĕi̯ → *i̯ädtĕi̯ → *jädtĕi̯;
Не всі мовознавці пояснюють появу протетичних звуків однаково. Так, [[Шахматов Олексій Олександрович|О.О. Шахматов]], як і [[Фортунатов Пилип Федорович|П.Ф. Фортунатов]], уважав, що їх вимовляли з гортанним придихом, який згодом розвинувся в самостійний звук. Поширенішою є точка зору [[Вацлав Вондрак|В. Вондрака]], [[Ільїнський Григорій Андрійович|Г.А. Ільїнського]], [[Антуан Мейє|А. Мейє]], {{Не перекладено|Франтішек Травнічек|Ф. Травнічка|ru|Травничек, Франтишек}}, згідно з якою початкові приголосні – це все ж протеза.
* *ĭmām → *ьmǫ → *i̯ьmǫ → jьmǫ →... {{Lang-uk|іму / йму}};
 
* *αĝʰ- → *ьz → *i̯ьz → *jьz;▼
=== Сонант [ i̯ ] ===
* *āg<sup>u̯</sup>ʰ-no-s → *āgnъ → *i̯āgnъ → jagnъ →... {{Lang-uk|ягня}};▼
▲Протетичний [i̯] виникав перед голосними переднього ряду:
* *oigʰ- → *ĕzva → *i̯ĕzva → *jĕzva →... {{Lang-uk|язва}};▼
* *ēgʰ{{Lang-pie|*ĕsmĭ}} → {{Lang-x-slav|*ĕzъĕsmь → *i̯аzъi̯ĕsmь → *jаzъjĕsmь}} →... {{Lang-uk|яє}};
* *ed{{Lang- → pie|*ēd-tiĕĝʰis}} → *ēs{{Lang-ti → x-slav|*ĕs-tiežь → *i̯ĕs-tii̯ĕžь → *jĕs-tijĕžь}} →... {{Lang-uk|їстиїж}};
* {{Lang-pie|*oidosĭmām}} → {{Lang-x-slav|*ĕdъьmǫ → *i̯аdъi̯ьmǫ → *jаdъjьmǫ}} →... {{Lang-uk|ядіму / йму}}.;
▲* {{Lang-pie|*αĝʰ-}} → {{Lang-x-slav|*ьz → *i̯ьz → *jьz}} →... {{Lang-uk|із / з}};
▲* {{Lang-pie|*āg<sup>u̯</sup>ʰāgu̯ʰ-no-s}} → {{Lang-x-slav|*āgnъ → *i̯āgnъi̯āgnę → jagnъ*jagnę}} →... {{Lang-uk|ягня}};
▲* {{Lang-pie|*oigʰoiĝʰ-}} → {{Lang-x-slav|*ĕzva → *i̯ĕzva → *jĕzva}} →... {{Lang-uk|язва}};
▲* {{Lang-pie|*ĕsmĭēĝʰ-}} → {{Lang-x-slav|*ĕsmьĕzъ → *i̯ĕsmьi̯аzъ → jĕsmь*jаzъ}} →... {{Lang-uk|єя}};
* {{Lang-pie|*ed-}} → {{Lang-x-slav|*ēdti → *ēsti → *ĕsti → *i̯ĕsti → *jĕsti}} →... {{Lang-uk|їсти}};
* {{Lang-pie|*enk-}} → {{Lang-x-slav|*i̯enk- → *i̯ęk- → *jęčati}} →... {{Lang-uk|ячати}};
* {{Lang-pie|*aitr-}} → {{Lang-x-slav|*intr-(iti)- → *i̯entro- → *i̯ętro- → *jętro-}} →... {{Lang-uk|ятрити}};
* {{Lang-pie|*oidos}} → {{Lang-x-slav|*ĕdъ → *i̯аdъ → *jаdъ}} →... {{Lang-uk-old|яд}}.
Ця протеза виникла раніше [[Носові голосні в праслов'янській мові|носових голосних]], тому в таких словах як {{Lang-x-slav|*i̯ętro-}} або {{Lang-x-slav|*i̯ęčati}} слід розгладати протезу не перед *ę, а перед *е.
 
Винятком є [[болгарська мова]] (і дещо [[Російська мова|російська]]), де досі спостережено варіанти {{Lang-bg|агне — ягне, аз — яз, абълка — ябълка}}.
 
=== Сонант [ u̯ ] ===
Протетичний [u̯] виникав перед голосними заднього ряду:
* {{Lang-pie|*<sup>u</sup>ṇuṇ-}} → {{Lang-x-slav|*ъn → *u̯ъ(n) → *vъ}} →... {{Lang-uk|у / в}};
* {{Lang-pie|*ŭs-}} → {{Lang-x-slav|*ъšь → *u̯ъšь → *vъšь}} →... {{Lang-uk|воша}};
* {{Lang-pie|*ūdrā}} → {{Lang-x-slav|*ydrā → *u̯ydrā → *vydrā}} →... {{Lang-uk|видра}};
* {{Lang-pie|*ūdmen-}} → {{Lang-x-slav|*ymę → *u̯ymę → *vymę}} →... {{Lang-uk|вим'я}};
* {{Lang-pie|*aui̯o-}} → {{Lang-x-slav|*ui̯ь → *u̯ui̯ь → *vujь}} →... {{Lang-uk|вуй}};
* {{Lang-pie|*ātrā}} → {{Lang-x-slav|*u̯ātrā → *vātrā}} →... {{Lang-uk|ватра}};
* {{Lang-pie|*angŭlŏs}} → {{Lang-x-slav|*ǫgъlъ → *u̯ǫgъlъ → vǫgъlъ}};
* {{Lang-pie|*anĝ-}} → {{Lang-x-slav|*ǫzъkъ, *ǫzъ → *u̯ǫzъkъ, *u̯ǫzъ → *vǫzъkъ, *vǫzъ}};
* {{Lang-pie|*ōi-i̯o-}} → {{Lang-x-slav|*ai̯ьce → *u̯ai̯ьce → *vajьce}}.
 
=== Інші ===
У слов'янських мовах відомі й інші другорядні звуки на початку слів, частіше це [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]], [[Дзвінкий гортанний фрикативний|[h]]], пор. {{Lang-uk|гусениця}}, {{Lang-pl|gąsienica}}. Зовсім рідко знаходимо [[Ясенний дрижачий приголосний|[r]]]: {{Lang-sla|рѫтробы}}.
 
== Джерела ==
* {{Книга|сторінки=163-165|автор=Г.А. Ильинскій|рік=1916|видавництво=Печатникъ|місце=Нѣжинъ|назва=Праславянская грамматика}}
* {{Книга|сторінки=49|автор=А.И. Изотов|назва=Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении: Учебное пособие|ISBN=978-5-91172-025-2|рік=2010|видавництво=Азбуковник|місце=Москва|ББК=81-922}}
* {{Книга|сторінки=185-187|назва=Сравнительная грамматика славянских языков|автор=С.Б. Бернштейн|місце=Москва|рік=2005|видавництво=Наука}}
 
{{Праслов'янська мова}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Протетичні_звуки_в_праслов%27янській_мові