Стереокінематограф: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JBoTs (обговорення | внесок) м Виправлення категорії |
Tryhlav (обговорення | внесок) м вид не АД, уточнення, доповнення |
||
Рядок 2:
== Історія ==
Піонерами кінематографії були [[Вільям Фрізе-Грін]] і [[Брати Люм'єр|брати Люм'єр]] які експерементували зі стереоскопічним, або тривимірним, зображенням на кіноекрані. Вони винайшли системи, за допомогою яких дві кіноплівки, пофарбовані у червоний і синьо-зелений кольори одночасно проектувались на екран для перегляду крізь спеціальні окуляри з аналогічно пофарбованим склом{{sfn|Миславський|2006|с=36}}. Перший наприкінці 1890-х подав заявку на патент щодо виробництва стереоскопічних фільмів<ref>Limbacher, James L. Four Aspects of the Film. 1968</ref>.
Ще в 1838 році англієць [[Чарльз Вітстоун]] придумав демонстраційний прилад<ref>[http://arcanus.ru/article318.html Трехмерное кино: все по-настоящему]</ref>, заснований на різниці сприйняття зображення лівим і правим оком, який теоретично дозволяв бачити різні предмети не плоскими, а просторово об'ємними. Через 15 років Лондонська стереоскопічниа компанія вразила глядачів тривимірними видами [[Ніагарський водоспад|Ніагарського водоспаду]], а до середини 1930-х років стереоефект став доступний у рухомих зображеннях. 1939 року, компанія Крайслер Моторс (Chrysler Motors) показала на [[Нью-Йорк|Нью-Йоркській]] всесвітній виставці, тривимірний фільм, знятий Дж. А. Нолінгом (J. A. Norling). Для показу використовувалися [[Поляроїд|поляроїди]] [[Едвін Герберт Ленд|Едвіна Ленда]], які дозволяли побачити повнокольорове стереоскопічне зображення. У 1950-х роках, за часів найбільшого інтересу до об'ємного кіно, на заході, стали з'являтися стереокінотеатри. Але пік кіношного стереобуму припав на 1950-і роки, коли кінематограф вишукував будь-які засоби, щоб виграти жорстоку конкурентну боротьбу з [[телебачення]]м.▼
До середини 1930-х років стереоефект став доступний у рухомих зображеннях. В цей же час були винайдені поляризаційні світлофільтри, які дозволяли контролювати кількість світла, яке потрапляло на кіноплівку. Це надало можливість розпочати експерименти з кольоровим стереоскопічним кіно, які одночасно здійснювались у [[Німеччина|Німеччині]] та [[Італія|Італії]]{{sfn|Миславський|2006|с=36}}.
Звичайною справою стало для кіноглядачів отримувати разом із вхідним квитком спеціальні червоно-сині ([[Анагліф|анагліфічні]]) окуляри: на екрани виходили десятки тривимірних хітів: «Диявол Бвана» (1952) [[Арч Оболер|Арча Оболера]], в якому герої боролися з стереоскопічними левами-людоїдами, «Музей воскових фігур» (1953) [[Андре де Тот]]а, класичний фільм жахів «Чудовисько з Чорної Лагуни» (1954) і трилер [[Альфред Хічкок|Альфреда Хічкока]] „У випадку вбивства набирайте «М»“(1954). Але тоді тривимірне зображення не надто поширилось через обмежені можливості більшості кінотеатрів і через складне устаткування, необхідне для показу об'ємного кіно (срібні екрани, поляризовані скла, подвійні синхронізовані проектори, спеціальні лінзи).▼
▲
▲Звичайною справою стало для кіноглядачів отримувати разом із вхідним квитком спеціальні червоно-сині ([[Анагліф|анагліфічні]]) окуляри: на екрани виходили десятки тривимірних хітів: «Диявол Бвана» (1952) [[Арч Оболер|Арча Оболера]], в якому герої боролися з стереоскопічними левами-людоїдами, «Музей воскових фігур» (1953) [[Андре де Тот]]а, класичний фільм жахів «Чудовисько з Чорної Лагуни» (1954) і трилер [[Альфред Хічкок|Альфреда Хічкока]]
У 1980-ті роки в цьому форматі було знято кілька науково-популярних фільмів. Однак, незважаючи на нову хвилю що спалахнула інтересу до об'ємного зображення, недосконалість і незручність перегляду за допомогою картонних окулярів призвели до забуття 3D-формату в черговий раз. І тільки після того, як у 1970-і роки маленькою групою канадських вчених був розроблений новий тривимірний формат [[IMAX]], об'ємне кіно отримало реальний шанс стати дійсно популярним.
Рядок 26 ⟶ 30:
== Нова популяризація ==
Сьогодні 3D вибирають 55 % глядачів<ref name=mir3d>[http://www.mir3d.ru/news/8567/?phrase_id=4356857 3D: перспективы в кино и на телевидении]</ref>. На 3D епічний фільм [[Джеймс Камерон|Джеймса Камерона]] «[[Аватар (фільм)|Аватар]]» покладаються величезні надії щодо виведення 3D формату в кіно на якісно новий рівень. Фільм Джеймса Камерона «Аватар» тільки за перший вікенд зібрав 75 мільйонів доларів<ref name=mir3d />. Але аналітикам цього мало, вони кажуть, що у світі треба зібрати понад 800 мільйонів доларів. Ось тоді можна буде оголошувати про встановлення нових правил гри, щоб дуже серйозно розширити 3D-аудиторію.
== Див. також ==
Рядок 39 ⟶ 43:
* [http://rian.ru/culture/20100129/206909827.html Технология 3D в кино. Справка]
* [http://lvivposter.com/news/93-Vynyknennja-3D-formatu-ta-rozvytok-3D-kinoteatriv/. Виникнення 3D формату та розвиток 3D кінотеатрів.]
* {{cite book
| назва = Кінословник. Терміни. Визначення. Жарґонізми — Х: ХЧМГУ — 328 с. ISBN 966-8246-59-4
| прізвище = Володимир
| ім'я = Миславський
| автор-посилання = Миславський Володимир
| рік = 2006
| ref = harv }}
{{Вікіпедія:Проект:Кінематограф/Жанри}}
[[Категорія:3D фільми]]
| |||