Двопалатний парламент: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Shmurak (обговорення | внесок)
Рядок 53:
# наявність нижньої палати не дозволяє зашкодити суспільному інтересу при прийняті нових правил і норм;
# верхня палата спрямовує їх на досягнення стратегічних цілей без погіршення існуючого стану суспільства.[5]
 
=== Наслідки бікамералізму в Україні ===
Введення двопалатного парламенту потребує суттєвої ревізії усієї Конституції України. Має бути врахований цілий ряд факторів, таких як виборча система, перегляд перерозподілу функцій між гілками влади, повноваження органів місцевого самоврядування та ін. ''Верхня палата'' парламенту має отримати повноваження чи то за рахунок поділу повноважень нинішньої Верховної Ради між двома палатами, чи за рахунок передачі деяких повноважень президента. Потребує обговорення і те, з яких регіональних представників і яким чином формуватимуть верхню палату. Все це може призвести до порушення цілісності Конституції.
:
Одним з '''позитивних аргументів''' на користь двопалатності є ''можливість представництва регіонів та сприяння з боку центрального уряду у розв'язанні регіональних проблем''. Але водночас без реформи місцевого самоврядування цей позитив може буде зведеним до мінімуму. '''Головною проблемою''' залишається децентралізація повноважень між центром та регіонами, стосунки між якими можуть стати ще більш суперечливими.
:
В ідеалі, як свідчить світовий досвід, наприклад Польщі, запровадження бікамералізму потребує одночасно адміністративної реформи та реформ місцевого самоврядування. Але запровадження двопалатного парламенту має наступні вкрай важливі '''наслідки''':
# Посилюється система стримувань та противаг не лише між різними гілками влади, а й в середині парламенту. Верхня палата є запобіжником олігархізації усього процесу державного управління та законотворчого процесу, надмірної партизації, враховуючи, що сучасні партії України не виконують функції представництва інтересів різних верств населення, стратегічного розвитку країни. Важливим наслідком є зростання можливостей впливу президентських структур на діяльність парламенту в цілому та забезпечення стабільності законодавчого процесу.
# Верхня палата, на відміну від Нижньої, виконує функцію регіонального представництва. Це додає можливості для створення майданчиків для публічного обговорення нагальних питань та випуску «пари» в разі зростання напруженості між центром і регіонами.
# Створення системи «м'якого» асиметричного бікамералізму в умовах унітаризму наблизить країну до стандартів європейської демократії.
Головним ризиком в умовах двопалатності залишається процес регіоналізації країни, послаблення контролю з боку уряду над бюджетними процесами, спроможність двох палат ефективно працювати над законопроектами, контролювати виконавчу владу. Є очевидним, що рішення про формування в Україні двопалатного парламенту фактично означатиме зміну державного устрою країни. Це передбачає ретельного опрацювання законодавства і обговорень. Крім того, потрібен консенсус різних політичних сил як всередині Верховної Ради, так і між різними гілками влади щодо того, як мають здійснюватися ці зміни.
 
== Джерела ==