Силенко Лев Терентійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Посилання: додав аудіокнижку "Мага Врата"
Немає опису редагування
Рядок 50:
}}
 
'''Лев Терентійович Силе́нко''' (* [[27 вересня]] [[1921]], с. Богоявленське (Ратьківка), нині с. [[Олександрівка (Олександрійський район)|Олександрівка]], [[Кіровоградська область|Кіровоградська обл.]] — [[25 листопада]] [[2008]], [[Канада]])  — засновник [[Рідна Українська Національна Віра|Рідної Української Національної Віри]] (РУНВіри). Псевдонім  — Лев Тигрович Орлигора.
 
12 травня 2008 Лев Силенко повернувся в Україну, через несприятливі обставиниале у вересні того ж року бувзнову змушений виїхати із Рідної Землівиїхав.
==Творчий портрет==
Духовний учитель, гуманіст, мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію, автор «[[Мага Віра|Мага Віри]]».
 
== Життєпис ==
Він живийЖивий свідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933]] і репресій сталінського режиму, жертвою яких був його {{fact|батько, в'язень німецьких концтаборів, учасник боротьби за надання урядами західних країн права емігрувати полоненим українцям в США, один із організаторів українського життя в США та Канаді}}.
 
Навчався у [[Кременчуцький бібліотечний технікум|Кременчуцькому бібліотечному технікумі]].<ref>[http://ppl.library.kr.ua/?base=PERS&action=view&mfn=253 Енциклопедія персоналій Кіровоградщини]</ref>.
Міжнародне визнання Лев Силенко отримав як філософ і мислитель, оборонець людських прав, духовний лідер, автор «Мага Віри» — праці, в якій зібрані унікальні знання стародавньої історії України, традиції і звичаї українців.
 
Перед 2-ю світовою війною працював кореспондентом багатотиражної газети, яка виходила на металургійному заводі ім. Сталіна в тодішньому [[Сталіно]]. Письменницький псевдонім -&nbsp;— Лев Тигрович Орлигора.
У [[1966]] організував і очолив релігійну організацію сповідників оновленого українського світогляду — Об'єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри.
 
З [[1940]] року проходив службу у [[Червона Армія|Червоній Армії]]. Після початку [[Друга Світова війна|радянсько-німецької війни]] Силенко восени [[1941]] &nbsp;р. потрапив у німецький полон. У [[1947]] &nbsp;р. свідчив про [[Голодомор в Україні 1932-1933|Голодомор 1932–19331932—1933]] рр. в Україні на процесі в [[Париж]]і. Навчався у Гальденберзькому університеті ([[Німеччина]]).
12 травня 2008 Лев Силенко повернувся в Україну, через несприятливі обставини у вересні того ж року був змушений виїхати із Рідної Землі.
 
У [[1953]] прибув до [[Канада|Канади]].
== Життєпис ==
Навчався у [[Кременчуцький бібліотечний технікум|Кременчуцькому бібліотечному технікумі]].<ref>[http://ppl.library.kr.ua/?base=PERS&action=view&mfn=253 Енциклопедія персоналій Кіровоградщини]</ref>
 
Проповідувати РУНВіру почав з [[1964]] року<ref>[http://alatyr.org.ua/doslid/religio/rvinukr.htm Рідна Віра в Україні]</ref>, [[1979]] року дописав книгу «[[Мага Віра]]»&nbsp;— священну книгу РУНВіри.
Перед 2-ю світовою війною працював кореспондентом багатотиражної газети, яка виходила на металургійному заводі ім. Сталіна в тодішньому [[Сталіно]]. Письменницький псевдонім - Лев Тигрович Орлигора.
 
З [[1940]] року проходив службу у [[Червона Армія|Червоній Армії]]. Після початку [[Друга Світова війна|радянсько-німецької війни]] Силенко восени [[1941]] р. потрапив у німецький полон. У [[1947]] р. свідчив про [[Голодомор в Україні 1932-1933|Голодомор 1932–1933]] рр. в Україні на процесі в [[Париж]]і. Навчався у Гальденберзькому університеті ([[Німеччина]]).
 
У [[1953]] прибув до [[Канада|Канади]].
 
У 1964 &nbsp;р. заснував часопис „Рідна«Рідна Віра”Віра» у Вінніпезі, у 1966 &nbsp;р.&nbsp;— часопис „Самобутня«Самобутня Україна”Україна»
Проповідувати РУНВіру почав з [[1964]] року,<ref>[http://alatyr.org.ua/doslid/religio/rvinukr.htm Рідна Віра в Україні]</ref> [[1979]] року дописав книгу «[[Мага Віра]]»&nbsp;— священну книгу РУНВіри. «[[Мага Віра]]»&nbsp;— українське святе письмо, основною метою якого є реформування давньої [[Політеїзм|політеїстичної]] віри [[Київська Русь|Русів]] в [[Монотеїзм|монетеїстичну]] релігію сучасного зразка. Також включає в себе оригінальний погляд на [[Історія України|історію України]], описи древніх обрядів та традицій, молитви та релігійні вчення, нову філософію та світогляд.
в [[Чикаго]].
 
У [[1966]] організувавзаснував і очолив релігійну організацію сповідників оновленого українського світогляду — «Об'єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри».
У 1964 р. заснував часопис „Рідна Віра” у Вінніпезі, у 1966 р. – часопис „Самобутня Україна”
в [[Чикаго]]. [[Кембріджський університет]] присвоїв йому титул „Інтелектуал світу”.
 
У [[2006]] році переніс [[інсульт]]. Кошти на лікування допомогли дістати друзі Силенка&nbsp;— {{fact|родина Чумаченків (звідки походить і дружина [[Ющенко Віктор|Віктора Ющенка]]&nbsp;— [[Катерина Ющенко|Катерина Чумаченко]])}}.
 
[[12 травня]] [[2008]] року повернувся до України, але у вересні того ж року внаслідок несприятливих обставин був змушений виїхати за кордон.
Рядок 83 ⟶ 78:
Помер в листопаді [[2008]] року в [[Канада|Канаді]].
 
Лев Силенко заповів поховати себе за [[Трипільська культура|трипільськими]] звичаями: щоби тіло кремували, частину праху розвіяли над однією з найвищих круч над [[Дніпро (річка)|ДніпроДніпром]]м, а на тому місці побудували Храм [[Дажбог|Дажбожий]]. А іншу частину праху щоб поховати в рідному селі й на тому місці зробити могилу.
 
== Вшанування пам'яті ==
Будинок в його рідному селі, де він народився і прожив дитинство, було перетворено на "«Святиню Різдва Лева Силенка" -»&nbsp;— головний храм прихожан [[Рідна Українська Національна Віра|РУНВіри]], а на стіні цього храму установили меморіальну дошку Леву Силенку.
 
== Творчий доробок ==
Автор збірки „Люблю”«Люблю» (1958), книжок „Мага«Мага врата”врата» (1969), „Мага«Мага віра”віра» (1979).
 
: Окремі видання:
* Орлигора Л. Будні нашої епохи: Трилогія.&nbsp;— Лондон: Українська видавнича спілка, 1953-19541953—1954. –Т. 1, 2.
* Орлигора Л. До сонця України.&nbsp;— Нюрнберґ, 1946.&nbsp;— 24 с.
* Орлигора Л. Про большевицький фашизм.&nbsp;— Нюрнберґ, 1946.&nbsp;— 28 с.
* Орлигора Л. Проблеми демократії: Фраґменти з доповіді.&nbsp;— Авґсбурґ, 1946.&nbsp;— 26 с.
* Силенко Л. Мага Віра. РУНВ.&nbsp;— Велика Британія&nbsp;— США, 1979. –1428 с.
* Силенко Л. Мага врата.&nbsp;— Вінніпег: Оріяна, 1969.&nbsp;— 92 с.
 
== Виноски ==
{{примітки}}
<references/>
 
== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [https://www.youtube.com/playlist?list=PLe2OURUw6daPhvFTtAdMQPx7GUTrfLZcJ Аудіо-записи проповідій Учителя Лева Силенко]
* [https://www.youtube.com/watch?v=xuHEb7fLsyY Аудіо-поема "«Мага Врата"»]
* [http://www.youtube.com/watch?v=WcSiOr5cqG4 Документальний фільм "Розмова з Учителем та Пророком Рідної Української Національної Віри Левом Силенком]
* [http://dazhboh.org/v?id=uchs&pg=3 Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога]
Рядок 113 ⟶ 108:
* [http://www.dazhboh.org// Твори Лева Силенка]
* [http://runvira.in.ua Сайт Рідної Української Національної Віри]
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. &nbsp;А. &nbsp;Просалової. -&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. -&nbsp;— 516 с.
* Славутич Яр. Українська література в Канаді: Вибрані дослідження, статті й рецензії.&nbsp;— Едмонтон: Славута, 1992.&nbsp;— С. 74-79.
 
[[Категорія:Релігійні діячі]]