Вікіпедія

Ассирійська церква Сходу: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Ассирійська Церква Сходу''' (Свята Апостольська Соборна (Кафолична) Ассирійська Церква Сходу, також зустрічаються назви: ''Несторіанська церква'', ''Перська церква''; {{lang-arc|ܥܕܬܐ ܩܕܝܫܬܐ ܘܫܠܝܚܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝ ܕܡܕܢܚܐ ܕܐܬܘܪ̈ܝܐ}}) — [[християнська церква]], що виникла серед [[Арамейська мова|арамейського]] населення [[Межиріччя]] в I столітті.
 
Вона належить до східної гілки Сирійського християнства і в літургійному житті дотримується східно-сирійського обряду. Її основною мовою є сирійська, що є діалектом східно-арамейського діалекту арамейської мови. Більшість вірних цієї Церкви  — етнічні ассирійці.
 
== Виникнення ==
Рядок 14:
Від 342 р. почалися відверті жорстокі репресії, які коштували життя багатьом тисячам християн. У зв'язку із політичними проблемами, інтенсивні комунікації між перськими християнами та християнами Римської імперії були перервані. Слабкі стосунки підтримувала тільки Едеська школа у Сирії.
 
У V столітті Церква Сходу тяжіла до радикальної антіохійської формули христології, сформульованої Теодором Мопсуестійським та Несторієм, і відійшла від спілкування з Церквою Візантійської імперії. Частково це було викликано великим напливом несторіан до Персії, бо несторіанську христологію засуджено на Ефеському Соборі (ІІІ Вселенський Собор) у 431 році, а імператор Зенон (474–491474—491) вигнав їх із Візантійської імперії.
 
== Історія ==
[[Файл:Syriac Christianity.svg|міні|праворуч|400пкс|Сирійські мови та несторіанство на Близькому сході та в Азії в 800–1200800—1200 рр.]]
[[Файл:Nestorian-Stele-Budge-plate-III.jpg|thumb|Несторианска стела 781 р. поблизк Сіаня (фото бл. 1900)]]
 
Рядок 28:
У 7 ст. панівною релігією у Персії став [[іслам]]. Але несторіани і за цих умов не втратили свого привілейованого становища.
 
У 15 ст. можна спостерігати перші спроби проведення унійних акцій серед несторіан. У цьому ж столітті із Римською Церквою об'єдналися кіпрські несторіани. У 16 ст. тим самим шляхом пішли несторіани Месопотамії. При давній традиції залишилися тільки несторіани, що зараз мешкають у Туреччині та Ірані (т.  зв. Курдистан). Масові нищення християн постійно супроводжували несторіанську спільноту. Наприклад, у 1846 р. загинуло 6 тисяч несторіан. У цей час несторіани починають активно шукати зв'язків із іншими Церквами православної ойкумени:
* 1859 рік — неуспішні переговори між Ассирійською та Константинопольською Церквами про можливе об'єднання.
* 1861–18631861—1863 рр. — прийнято звернення до російського уряду із проханням взяти несторіан під свою опіку.
* 1898 р. — частина ассирійського клиру, що представляла 9 тис. несторіанського населення, була приєднана до Російської Православної Церкви.
 
Рядок 45:
 
== Ассирійська Церква Сходу в Україні ==
В Україні проживають приблизно 4000 етнічних ассирійців, більшість з яких є вірними Ассирійської Церкви Сходу. Релігійна громада "«Свята Соборна Апостольська Церква Сходу"» існує у Запоріжжі.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/kaleidoscope/64380/|title=Народ у стані виходу: ассирійці України, їхня релігія і культура|last=Мороз|first=Володимир|date=|website=risu.org.ua|publisher=|language=en|accessdate=2018-02-14}}</ref> Ассирійці України розсіяні по численних містах: Києві, Донецьку, Маріуполі, Костянтинівці, Горлівці, Дебальцевому, Краматорську, Покровську, Новій Каховці, Луганську, Хрустальному, Запоріжжі, Дніпрі, Кам'янську, Полтаві, Сумах, Прилука, Чернігові, Ніжині, Вінниці, Житомирі, Львові та Івано-Франківську. Там, де немає громад їхньої Церкви, вони відвідують храми православних конфесій.<ref name=":0" />
 
== Джерела ==
Рядок 51:
* [http://books.br.com.ua/40852 Східні християнські церкви. Ассирійська церква сходу]
* [http://tureligious.com.ua/asyrijska-tserkva-shodu/ Ассирійська Церква Сходу]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ассирійська_церква_Сходу