Костел і монастир домініканців (Львів): відмінності між версіями

'''Це́рква Пресвято́ї Євхари́стії''' (колишні '''косте́лце́рква Божого тілаТіла і монастир домініка́нців''') — [[УГКЦ|греко-католицька]] церква у центральній частині [[Львів|Львова]], в [[Ансамбль історичного центру Львова|зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]; [[Список пам'яток архітектури національного значення у Львові|пам'ятка архітектури національного значення]].

До [[Друга світова війна|ІІ світової війни]] — храм римо-католицького монастиря ордену [[Домініканці (орден)|домініканців]]. За [[СРСР|радянських]] часів у костеліцеркві та будівлі монастирських келій влаштували склади, а з [[1973]] року у цих спорудах розмістили [[Львівський музей історії релігії|Музей історії релігії та атеїзму]]. Храм у [[1990-ті|1990-тих]] роках передано [[УГКЦ]], і він був освячений на честь [[Євхаристія|Пресвятої Євхаристії]].

[[Файл:Church_of_the_Holy_Cross_in_Lviv_(Abraham_Hogenberg).jpg|міні|праворуч|200пкс|Старий костелхрам '''Божого Тіла''', [[Львів]]<ref>з вежою-дзвіницею</ref>]]

ГотичнийГотична домініканськийдомініканська костелцерква Божого Тіла бувбула збудованийзбудована [[1407]] року<ref name="В0">''Вечерський В.'' Українські монастирі…&nbsp;— С. 340.</ref><ref name="О8">''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 108.</ref> після пожежі дерев'яного храму. Кошти для будівництва надали головно міщанин Микола Бенко та його дружина Анна з [[Квітневе (Жидачівський район)|Жабокруків]].<ref name="О8"/> За іншими даними, збудований до середини XIV&nbsp;ст. будівничим [[Микола Чех|Миколою Чехом]],<ref name="В0"/> можливо, з використанням мурів, фундаментів княжого палацу і каплиці.<ref name="В0"/> Його схему наприкінці XVI&nbsp;ст. намалював домініканець, мандрівник [[Мартін Ґруневеґ]].

[[1604]] року [[ЯнІван Свошовський]] разом з першою дружиною&nbsp;— МалґожатаМаргарита де Конари ([[Конарські|Конарська]])&nbsp;— «записав» для вівтаря костелуцеркви домініканців Львова село [[Бірки]].<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/131/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 255. {{ref-pl}}</ref> Також фундував каплицю Богоматері, яку розібрали<ref name="О8"/>

Через появу тріщин у склепінні костелхрам розібрали у середині XVIII&nbsp;ст. ([[1745]]-го<ref name="В0"/> чи [[1748]] року<ref name="О8"/>) разом з [[бароко]]вою каплицею фундації ЯІ. Свошовського.

Були поховані, зокрема: [[Грицько Кердей]] з дружиною Кларою,<ref>[https://polona.pl/item/10355918/50 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— 1907. — Cz. 1.&nbsp;— T. 10.&nbsp;— S. 42—43.</ref> [[Александер Сенявський]], маршалок [[Прокоп Сенявський (маршалок)|Прокоп Сенявський]],<ref>''Kaniewska I.'' Sieniawscki Prokop h. Leliwa (zm. 1596) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1996.&nbsp;— T. XXXVII/1, zeszyt 152.&nbsp;— S. 146. {{ref-pl}}</ref> [[львівські каштеляни|львівський каштелян]] [[Станіслав Влодек]],<ref name="O14">''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 114.</ref> та обидві його дружини&nbsp;— Ельжбета із [[Замойські|Замойських]], Ядвіга з Олесніцьких,<ref>''Niesiecki К.'' [http://www.polona.pl/item/178471/285/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 562.</ref> [[ЯкубЯків Потоцький (домініканець)|ЯкубЯків Потоцький]] (монах Домінік; 1608—1639, домініканець; похований в підземних криптах)<ref>''Mazur Z.'' Potocki Jakub, imie zakonne Dominik h. Pilawa (1608—1639) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1984.&nbsp;— T. XXVIII/1, zeszyt 116.&nbsp;— S. 802—803. {{ref-pl}}</ref> [[Анна Єфросина Ходкевич|Анна Евфрозина Сенявська з Ходкевичів]]<ref>''[[Мирослав Нагельський|Nagielski M]].'' Sieniawska z Chodkiewiczów Anna Eufrozyna (zm. 1633) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996.&nbsp;— T. XXXVII/1.&nbsp;— Zeszyt 152.&nbsp;— S. 97. {{ref-pl}}</ref> [[Йоанна Потоцька]]&nbsp;— мати [[Микола Василь Потоцький|Миколи Василя Потоцького]], ФранцішекФранциск Устрицький,<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/225/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 442.</ref> Єлизавета [[Рожнятовські|Рожнятовська]] гербу Сас&nbsp;— друга дружина [[КшиштофХристофор Стшемеський|КшиштофаХристофора Стшемеського]]<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/117/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 226.</ref> [[Павел Тарло]]&nbsp;— суддя земський львівський, [[войський]] [[стрий]]ський,<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/157/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 307.</ref> [[Александер Зборовський]],<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/363/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 718.</ref> Рафал ({{пом}} 1571), Станіслав ({{пом}} 1600) Галки з [[Романів|Романова]],<ref>''Barącz S.'' [http://www.polona.pl/item/530047/6/ Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «[[Газета народова|Gazety narodowej]]», 1879.&nbsp;— S. 3. {{ref-pl}}</ref> [[Ян Свошовський]] (записав село [[Бірки]] як [[фундуш]]),<ref name="О7">''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 247.</ref> Вацлав ({{пом}} 1584), [[Юрій Дідушицький (каштелян)|Юрій]] ({{пом}} 1641) (їм виготовили [[надгробок|надгробки]]<ref name="O14"/>), Рафаїл<ref>''[[МавриційМаврикій Дідушицький|Dzieduszycki M]].'' [http://polona.pl/item/51353/42/ Kronika domowa Dzieduszyckich].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865.&nbsp;— 480 s., dod.&nbsp;— S. 72. {{ref-pl}}</ref> [[Дідушицькі]], [[Миколай Гербурт (галицький каштелян)|Миколай Гербурт]]<ref>''Janas E., Kłaczewski W., [[Януш Куртика|Kurtyka J.]], Sochacka A.'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik&nbsp;: Biblioteka Kórnicka, 1998.&nbsp;— S. 69.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8.</ref>

А. Райзінгер одним із перших видав фотографії саркофагів з підземель ДомініканськогоДомініканської костелуцеркви.<ref>''Шишка О.'' [http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12922/1/07_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%8E%D1%80%D1%96.pdf Львів на давній гравюрі, в живописі та фотографії: історико-бібліографічні дослідження].&nbsp;— С. 112.</ref>

[[1749]] року за проектом інженера і архітектора [[Ян де Вітте|Яна де Вітте]] був закладений фундамент костелуцеркви; кошти виділяли [[великий гетьман коронний|гетьман великий коронний]] [[ЮзефЙосип Потоцький]]<ref>''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— Tom XXVIII/1.&nbsp;— Zeszyt 116.&nbsp;— S. 71. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://www.ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/dominikanskyi-sobor/lviv-dominikanskyi-sobor Львів. Домініканський собор] // Україна Інкоґніта {{неавторитетне джерело}}</ref> (заклав наріжний камінь, був головним фундатором будівництва),<ref>[http://www.rentinlviv.com/uk/about/khramy-lvova Храми Львова] {{неавторитетне джерело}}</ref> [[Микола Василь Потоцький]] (виділив 236 000 зл.;тут була похована матір).<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «[[Газета народова|Gazety narodowej]]», 1882.&nbsp;— S. 57. {{ref-pl}} </ref> Будівництвом керував [[Мартин Урбанік]], з [[1764]] року&nbsp;— Христофор Мурадович.

Закінчував фасад [[СебастьянСевастіян Фесінґер]], який розпочав [[1764]]-го роботи з виготовлення камінних статуй, що мали його вінчати. Також він виконав дерев'яну різьблену [[поліхромія|поліхромовану]] конструкцію органу ({{lang-la|moles organarius}}), яка потім згоріла.<ref>''[[ТадеушТадей Маньковський|Mańkowski T.]]'' Fesinger Sebastian // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: PAU, 1948.&nbsp;— t. VI/5, zeszyt 30.&nbsp;— S. 425. {{ref-pl}}</ref>

До [[1764]] року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж [[26 серпня]] [[1766]] (причина&nbsp;— необережність [[Матвій Міллер|Матвія Міллера]] під час малювання органу<ref>''Смірнов Ю.''&nbsp; Костел домініканців (Костел Божого Тіла) // [[Енциклопедія Львова]] за редакцією ''А.&nbsp;Козицького''.&nbsp;— Львів&nbsp;: Літопис, 2010.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— C. 469.&nbsp;— ISBN 978-966-7007-99-7.</ref>) і [[1778]] років роботи відновилися. [[1865]] року за проектом архітектора [[Юліан Захаревич|Юліана Захаревича]] до костьолуцеркви прибудували 4-ярусну дзвіницю. [[1895]]-го був перебудований ліхтар на [[купол]]і, у [[1905]]–[[1914]] роках&nbsp;— відреставрований інтер'єр, роботи велись за проектом архітекторів [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] та [[ЮзефЙосип Сосновський|ЮзефаЙосипа Сосновського]], також брав участь як «консерватор» др. [[Чоловський-Сас АлександерОлександр|АлександерОлександр Чоловський]]. Крипту також планували реставрувати, але цьому завадила війна.<ref name="О8"/> Згодом, у радянські часи, храм відновлювали у [[1956]]–[[1958]] роках.

[[ФранцішекФранциск Руссиян]] [[1749]] року звернувся до Папи з проханням, за яким [[1 липня]]<ref>''Mazur Z''. Russyan (Russjan) Franciszek, imię zakonne Henryk h. Nalęcz (1706—1788) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1991.&nbsp;— T. XXХIІІ/1, zesz. 136.&nbsp;— S. 157—158. {{ref-pl}}</ref> [[1751]]&nbsp;року було урочисто короновано ікону Божої Матері за участі львівського [[католик|латинського]] [[архиєпископ]]а [[Миколай Вижицький|Миколая Вижицького]], кошти надав, зокрема, [[воєвода київський]] [[Потоцький Станіслав|Станіслав Потоцький]].<ref>''Dymnicka-Wołoszyńska H.'' Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1984.&nbsp;— t. XXVIII/1, zeszyt 116.&nbsp;— S. 158. {{ref-pl}}</ref>

КостелХрам споруджений у стилі пізнього [[бароко]] за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни [[18 століття]]. Над галереями&nbsp;— колони [[барабан (архітектура)|барабана]], що підтримують купол. Під банею костелуцеркви&nbsp;— цитата [[латинська мова|латинською мовою]] з [[1-е послання Тимофію|Першого послання Тимофію]]: ''«Soli Deo honor et gloria»'' («Єдиному Богу честь і хвала»).

[[Осинський Антон|Антоній Осінський]] і [[Матвій Полейовський]] виконали різьбистатуї для костелухраму.<ref>''Krasny P.'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2005/0173?sid=17bb870854386ff61aa20356ad95334c Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730 - 1780)] // Rocznik Historii Sztuki. - 2005. - № 30. — S. 161—162. {{ref-pl}}</ref> В інтер'єрі храму збереглися скульптури [[СебастьянСевастіян Фесінгер|СебастьянаСевастіяна Фесінґера]].

До головної нави костелуцеркви примикають кілька каплицькапел:

* імені Христа з пам. таблицею д-ра [[ТадеушТадей Жулінський|ТадеушаТадея Жулінського]] (?—1885, автор [[ТомашТома Дикас]]), з іншої сторони&nbsp;— поетці Марії БартусювноїБартус (?—1885) з погруддям роботи ВісьньовецькогоТадея Вишневецького та віршем Ленартовича; має псевдорококовий вітар з різьбою «Серце Ісуса» Війтовича (1912)

* каплиця св. ЯцекаГіацинта з іконою М. Яблонського, є передсінком до наступної

* [[каплиця Потоцьких]] (також БогоматеріГіацинтової ЯцковоїМадонни, {{lang-pl|Panny Matki Jackowiej}}<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 112.</ref>), споруджена після [[1764]] року; на думку М. Орловича, одна з перших споруд з ознаками [[класицизм]]у у Львові, кошти для будівництва надав М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцький<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 53.</ref>

* каплиця св. ВінцентіяВікентія з іконою М. Яблонського,

* каплиця св. Домініка зі старою іконою в новому псевдорококовому вітарі з ампіровим нагробком графині ЮзефиЙосипи Дунін-Борковської (?—1811) роботи Торвальдсена

* каплиця св. ТомашаТоми з іконою М. Яблонського, рококовою різьбою Христа Милосердного.<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 112—113.</ref>