Ігнатій Дрекслер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 26:
Народився у [[Львів|Львові]]. Брат скульпторки [[Люна Дрекслер|Люни Амалії Дрекслер]]. Навчався на відділі цивільної та водної інженерії, інженерного факультету [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] протягом [[1897]]–[[1901]] років. Диплом отримав у [[1903]]. Від того ж року працював інженером дорожного бюро Крайового відділу. У червні [[1903]] року іменований приват-доцентом у Політехніці<ref>''Lewicki J.'' Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 73. — ISBN 83-88372-29-7.</ref>. Перейшов на роботу до регуляційного відділу краківського магістрату. Через рік перейшов до обмірно-регуляційного відділу технічного департаменту львівського магістрату. Виступав за проведення конкурсу на проект регуляції забудови Львова, який однак до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] не було проведено. У [[1913]]–[[1925]] роках читав лекції з урбаністики та споріднених дисциплін на щойно створеній [[1913]] року у Львівській політехніці першій на території тодішньої Польщі кафедрі містобудування<ref>''Lewicki J.'' Między… — S. 74.</ref>. Восени [[1925]] року призначений професором надзвичайним кафедри. У [[1928]]–[[1929]] роках декан інженерного відділу. Член [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]] від [[1903]] року.<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.</ref> У [[1916]]—[[1917]] роках входив до правління товариства.<ref>Księga pamiątkowa… — S. 76.</ref> Від [[1922]] року спільно з Вітольдом Долинським очолював комісію, яка наглядала за мистецьким рівнем надгробків, встановлюваних на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]].<ref>''Brzezina K.'' Kaplica p. w. Matki Boskiej Królowej Korony Polskiej w Pniatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 188. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-04-7.</ref>
[[13 грудня]] [[1930]] у Львові вчинив самогубство.<ref>''[[Луція Харевічева|Charewiczowa L.]]'' Historiografia i miłośnictwo Lwowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1938. — S. 155.</ref> Похований на Личаківському цвинтарі.<ref>''Nicieja S.'' Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 428. — ISBN 83-04-04414-5.</ref>
== Містобудівні проекти ==
|