Гліб-Давид Володимирович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Densb82 (обговорення | внесок)
м →‎Біографія: правопис
Немає опису редагування
Рядок 28:
}}
 
'''Глі́б Володи́мирович''' ({{lang-orv|Глѣбъ Володи́мировичъ}}; *бл.[[991]] -&nbsp;— †[[5 вересня]] [[1015]]<ref name="Войтович">Войтович 2000.</ref>) &nbsp;— [[русь]]кий князь з династії [[Рюриковичі]]в. Син [[великий князь київський|великого київського]] князя [[Володимир I Великий|Володимира I Великого]]. У [[хрещення|хрещенні]] &nbsp;— '''Дави́д'''. Молодший брат [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Князь [[муромське князівство|муромський]] ([[1013]]-[[1015]]<ref name="Войтович"></ref>). Один із перших [[русини|руських]] [[святий|святих]]. [[Канонізація|Канонізований]] [[Київська митрополія (988—1240)|руською православною церквою]] [[Борис і Гліб|разом з братом]] [[Борис-Роман Володимирович|Борисом]] у [[лик святості|лику]] [[Страстотерпець|страстотерпеця]].
 
== Біографія ==
Гліб народився близько [[987]]<ref name="Войтович"></ref> (або [[991]]) року. Він був одним з улюблених синів Володимира. Матір'ю княжича була [[булгари|болгарська]] царівна, донька правителя [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]]<ref name="Войтович"></ref>, або [[Анна Порфірогенета]] .
 
Близько [[1013]] року Володимир поставив юного Гліба муромським князем<ref>[[ПСРЛ]]. &nbsp;— Т. 2. [http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat05.htm Ипатьевская летопись]. &nbsp;— СПб., 1908. &nbsp;— С.105.</ref>. Проте сам [[Муром]] утримувала місцева знать з [[угро-фіни|угро-фінського]] племені [[мурома]], тому князь прожив два роки в таборі під стінами своєї столиці<ref name="Войтович"></ref>.
 
[[1015]] року Гліб вирушив до [[Київ|Києва]] на прохання [[Святополк Окаянний|Святополка]], який викликав його до, нібито, хворого батька [[Володимир Святий|Володимира]]<ref>[[ПСРЛ]]. &nbsp;— Т. 2. [http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat06.htm Ипатьевская летопись]. &nbsp;— СПб., 1908. &nbsp;— С.122.</ref>. На той час Володимир вже помер, а сам Святополк зайняв київський престол. Він убив свого головного конкурента &nbsp;— брата Бориса, й сподівався позбутися і його єдиноутробного брата Гліба<ref name="Єк">Экземплярский А. &nbsp;В. &nbsp;Глеб Владимирович, князь муромский // ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'': В 86 томах (82 т. и 4 доп.). &nbsp;— СПб., 1890—1907.</ref>.
 
[[15 вересня]] [[1015]] року, в [[понеділок]], коли Гліб зупинився біля [[Смоленськ]]а на річці [[Смядина (річка)|Смядині]], він отримав повідомлення від брата [[Ярослав Мудрий|Ярослава]]. Той не радив йому їхати до Києва, бо батько вже помер, а Святополк захопив столицю, вбив Бориса й збирається убити і його, Гліба. Юний князь став молитися за упокій батька і брата. В цю мить з'явилися святополкові посланці на чолі з [[Горясір]]ом, які мали намір позбавити його життя. Гліб заборонив захищати себе [[отрок]]ам, що супроводжували його. Гоясір наказав зарізати князя його ж [[кухар]]еві-[[торки|торчину]]<ref>[[ПСРЛ]]. &nbsp;— Т. 2. [http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat06.htm Ипатьевская летопись]. &nbsp;— СПб., 1908. &nbsp;— С.122-123.</ref>.
 
[[1019]] року Ярослав відшукав тіло Гліба й поховав його поруч з його братом Борисом у церкві святого Василя у [[Вишгород]]і<ref name="Брокгауз"></ref>.
 
== Вшанування пам'яті ==
Пам'ятник святим страстотерпцям Борису і Глібу, покровителям [[Вишгород]]а, відкрито у місті [[31 липня]] [[2011]] року<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-448847.html У Вишгороді відкрили пам’ятникпам'ятник святим страстотерпцям]</ref>.
 
На честь святих Бориса і Гліба названо багато церков в [[Україна|Україні]], [[Білорусь|Білорусі]] та [[Росія|Росії]]. Від імен святих Бориса і Гліба походить назва російського міста [[Борисоглєбськ]].
Рядок 49:
[[Файл:Church of Saint Boris and Gleb in Chernihiv 01.JPG|thumb|right|250px|[[Собор Бориса й Гліба (Чернігів)|Собор Бориса й Гліба]] в [[Чернігів|Чернігові]].]]
{{main|Борис і Гліб}}
[[Борис і Гліб]] були канонізовані [[Київська митрополія (988—1240)|руською церквою]] [[1071]] року<ref name="Брокгауз">Рудаков В.&nbsp;Е. &nbsp;Борис Владимирович // ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'': В 86 томах (82 т. и 4 доп.). &nbsp;— СПб., 1890—1907.</ref>. Рюриковичі вбачали у них своїх заступників і молитвеників. У літописах є згадки про чудеса [[зцілення]], що відбувалися у їхньої труни; про перемоги, здобуті їх ім'ям і допомогою (перемога [[Рюрик Ростиславич|Рюрика Ростиславича]] над [[Кончак]]ом, [[Олександр Невський|Олександра Невського]] над тевтонцями), про [[паломництво]] князів до їхнього гробу ([[Володимир Володимирович|Володимира Володимировича]], князя [[галицьке князівство|галицького]]; [[Святослав Всеволодович|Святослава Всеволодовича]], князя [[суздальське князівство|суздальського]]), тощо<ref name="Брокгауз"></ref>.
 
[[2 травня]] святкується день перенесення [[мощі|мощей]] Бориса і Гліба в нову церкву, збудовану князем [[Ізяслав Ярославич|Ізяславом Ярославичем]] у Вишгороді. [[1115]] року їх мощі знову урочисто перенесели до кам'яної церкви Бориса і Гліба у тому ж місті. Після [[монгольська навала на Русь|монголської навали]] [[1240]] року мощі були втрачені<ref>Экземплярский А. &nbsp;В. &nbsp;Глеб Владимирович, князь муромский // ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'': В 86 томах (82 т. и 4 доп.). &nbsp;— СПб., 1890—1907.</ref>.
 
Історія убивства була темою численних сказань, з яких найдавнішим є «[[Сказання про святих Бориса і Гліба]]», авторство якого приписується [[Нестор Літописець|Нестору]] і чорноризцю [[Яків Чорноризець|Якову]]<ref name="Брокгауз"></ref>.
 
== Сім'я ==
* Батько: [[Володимир Святий]], Великий князь Київський.
* Матір: [[Волзька Булгарія|булгарка]], або [[Анна Порфірогенета]].
 
== Примітки ==
Рядок 63:
 
== Джерела ==
* {{ref-ru}} ''[http://books.google.co.jp/books?id=x8sGAAAAQAAJ&printsec=frontcover&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века]'' / издал И. &nbsp;И. &nbsp;Срезневский. &nbsp;— Санкт-Петербург, 1860.
* {{ref-ru}} [[ПСРЛ|Полное собрание русских летописей]]. &nbsp;— Т. 2. [http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat06.htm Ипатьевская летопись]. &nbsp;— Санкт-Петербург, 1908.
* {{ref-uk}} Бугославський С. ''[http://izbornyk.org.ua/buhos/bu.htm Україно-руські пам'ятки XI — XVIII XI—XVIII&nbsp;в.в. про князів Бориса та Гліба]''. &nbsp;— Київ: Всеукраїнська Академія Наук, 1928.
* {{ref-ru}} [http://izbornyk.org.ua/oldukr/borhlib.htm Княжеское житие. Сказание о Борисе и Глебе.] / ''Древняя русская литература. Хрестоматия''. Сост. Н.&nbsp;И.&nbsp;Прокофьев. &nbsp;— Москва, 1980. &nbsp;— С.37-44.
* {{ref-uk}} [http://izbornyk.org.ua/litop/lit07.htm Убивство святих новоявлених мучеників Бориса і Гліба] // ''Літопис руський'' / пер. з давньорус. Л. &nbsp;Є. &nbsp;Махновця. &nbsp;— Київ: Дніпро, 1989.
* {{ref-ru}} [http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4871 Сказание о Борисе и Глебе] // ''Библиотека литературы Древней Руси'' / под ред. Д. &nbsp;С. &nbsp;Лихачёва и др. &nbsp;— Санкт-Петербург: 1997.
 
== Література ==
* {{ref-ru}} Рыдзевская Е. А. ''Древняя Русь и Скандинавия IX–XIVIX—XIV вв''. &nbsp;— Москва, 1978.
* {{ref-ru}} [http://www.lants.tellur.ru/history/DRSZI/ ''Древняя Русь в свете зарубежных источников''] / под ред. Е. &nbsp;А. &nbsp;Мельниковой. &nbsp;— Москва: Логос, 1999. ISBN 5-88439-088-2
{{Войтович}}
 
Рядок 79:
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/> &nbsp; | width="10%" | [[Файл:Coat of Arms of Murom (Vladimir oblast) (1781).png|50px]]
| width="10%" | [[Файл:Coat of Arms of Murom (Vladimir oblast) (1781).png|50px]]
| width="20%" | '''[[Князь муромський]]'''<br/>[[1010]]-[[1015]]
| width="10%" | [[Файл:Coat of Arms of Murom (Vladimir oblast) (1781).png|50px]]