Асо Таро: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 19:
Асо обирався депутатом [[Палата Представників Японії|Палати Представників]] [[Парламент Японії|Парламенту Японії]] 9 скликань; займав посади генерального директора Агенції економічного планування Японії ([[1996]] — [[1997]]), голів [[Міністерство внутрішніх справ і комунікацій (Японія)|Міністерства внутрішніх справ і комунікацій]] ([[2003]] — [[2005]]) та [[Міністерство закордонних справ Японії|Міністерства закордонних справ Японії]] ([[2005]] — [[2007]]). Він також виконував обов'язки голови політичного відділу ЛДП ([[2001]] — [[2003]]) та займав пост генерального секретаря ЛДП (серпень [[2007]] — вересень [[2008]]).
 
[[26 грудня]] [[2012]] призначений заступником прем'єра та [[Міністерство фінансів Японії|міністром фінансів]] у другому кабінеті [[Сіндзо Абе]].
 
== Біографія ==
Рядок 42:
Протягом січня — квітня [[2001]] року Асо перебував в уряді [[Морі Йосіро]] на посаді державного міністра, відповідального за економічну та фінансову політику, а після відставки Морі, вступив в боротьбу за верховенство в ЛДП. На виборах голови партії в квітні [[2004]] року Асо поступився [[Коїдзумі Дзюнітіро]], але очолив партійний Політичний відділ.<ref name="a"/>
[[22 вересня]] [[2003]] року Асо Таро увійшов до складу Кабінету Коїдзумі, зайнявши посаду голови [[Міністерство внутрішніх справ і комунікацій Японії|Міністерства внутрішніх справ і комунікацій]]. Рівно через рік довкола міністра виник скандал щодо несплати ним внесків до японського пенсійного фонду. Попри це, Асо користувався довірою прем'єра Коїдзумі і [[31 жовтня]] [[2005]] року був призначений на посаду голови [[Міністерство Закордоннихзакордонних справ Японії|Міністерства закордонних справ Японії]]<ref name="a"/>. Це призначення відбувалося на тлі похолодання японсько-китайських стосунків через відвідини прем'єром контроверсійного [[святилище Ясукуні|святилища Ясукуні]]. Хоча святилище служить місцем вшановування японських військових і політиків, полеглих у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]], офіційний Пекін вбачає в ньому пам'ятник мілітаристській Японії. Наприкінці червня — початку липня [[2006]] року він перебував з офіційним візитом в [[Україна|Україні]]<ref>Дані сайту міністерства закордонних справ Японії [http://www.mofa.go.jp/Mofaj/kaidan/g_aso/g8_ukraine_06/ukr_gai.html]. 2008-09-25.</ref>.
 
У вересні [[2006]] року, після відставки Коїдзумі, Асо в черговий раз вступив у боротьбу за лідерство в ЛДП, але програв Генеральному секретарю Кабінету Міністів [[Абе Сіндзо]]. Однією з причин поразки зазначалась непоступливість Асо в питаннях японсько-китайських відносин, які різко погіршились за урядування Коїдзумі. На противагу цьому Абе бачився виборцям м'яким і поступливим політиком, здатним нормалізувати відносин між обома країнами.<ref>«[http://www.cominganarchy.com/archives/2005/11/01/hardline-hawk-or-unapologetic-bigot Hardline Hawk or Unapologetic Bigot?]», ''ComingAnarchy.com'', 2005-11-01.</ref>