Відмінності між версіями «Дарій I Великий»

15 388 байтів вилучено ,  3 роки тому
нема опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
'''Дарій І Великий''' ([[Давньоперська мова|староперс.]] ''Dārayavahuš'', {{lang-fa|داریوش}} — ''Dâryuš'', {{lang-grc|Δαρεῖος}}, {{lang-he|דריוש הראשון}}; {{ДН|||-550}} — {{Дата смерті|||-486}}) — [[Персія|перський]] цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
 
== Здобуття влади ==
Дарій, хоча й походив з роду [[Ахеменіди|Ахеменідів]], насправді був лише далеким родичем перських царів. Його батько — [[Віштаспа]] був лише правителем однієї з областей. Царем Дарія обрали представники перської знаті, що влаштували заколот і [[29 вересня]] 522 року вбили володаря, що правив під іменем [[Бардія (цар)|Бардії]] (заколотники пізніше стверджували, що вбитий насправді був не справжній цар, а маг Гаумата, який лише видавав себе за Бардію, сина Кира; Геродот іменує Гаумата Смердісом). Згодом Дарій, аби підтвердити свої права на престол одружився на донці Кира [[Атосса|Атоссі]].
 
Бардія, коронувавшись на царство влітку [[522 до н. е.]] у [[Пасаргади|Пасаргадах]], дістав у державі загальне визнання. Геродот повідомляв, що новий цар «спокійно володарював» упродовж семи місяців, до нового державного перевороту, і за цей час він ''«зробив багато добра всім підданим»'' (скасував податки та військову повинність), тому, коли він помер, ''«усі мешканці Азії оплакували його, за винятком персів»''.
 
Наприкінці Бехістунського напису подані імена тих, хто разом із Дарієм брав участь у вбивстві Гаумати. Про вбивство мага Смердіса детальніше розповідає [[Геродот]]: Смердіс і його брат наполегливо відбивалися від змовників, хоча були у невигідному положенні, і не зважаючи на явну нерівність сил, поранили двох персів. Джерела по-різному освітлюють обставини вбивства Гаумати, але вони одностайні у тому, що вбивство було здійснене в результаті несподіваного нападу семи знатних персів. Після вбивства Гаумати між змовниками почалися свари про форму правління — про це детально розповідає Геродот.
 
Щодо того, яким чином Дарій став царем, всі античні джерела згодні між собою. Тут повідомлення Геродота підтверджує і його прискіпливий критик [[Ктесій]]. Шість претендентів на трон домовилися, що царем стане той з них, чий жеребець при сході сонця заірже раніше за інших. У іншому місці своєї праці Геродот пише, що у персів цар обирався або по долі, або ж за рішенням перського народу (очевидно, народного зібрання). За твердженням [[Страбон]]а, сім перських родів обрали Дарія царем.
 
Отже, Дарій став царем не за правом спадкоємства, а як один з представників знатних змовників, на той час йому було не більше 27—28 років. Жоден античний автор не говорить ні слова про царське походження Дарія, а навпаки, всі джерела наполегливо підкреслюють, що до початку панування він був незначним за положеням чоловіком. Наприклад, за Геродотом (III, 139), до захоплення престолу Дарій ''«не мав ніякої ваги»''. Вже та обставина, що Дарій майже в кожному зі своїх написів вимушений був знову і знову повторювати, що він законний цар, свідчить про гостру політичну боротьбу, яка була пов'язана з його запануванням.
 
З метою легітимізації своєї влади Дарій одружився з донькою Кира Атоссою і рештою жінок із гарему [[Камбіс II|Камбіса]], а пізніше й Гаумати (до цього Дарій був одружений з донькою [[Гобрій|Гобрія]], від якої у нього були три сини). Хитра і властолюбна Атосса зайняла при дворі Дарія виняткове положення.
 
Відразу після захоплення влади Дарієм проти нього повстали [[еламіти]] та [[вавилон]]яни. Геродот (III, 150) пише, що вавилоняни повстали проти Дарія відразу після того, як він повалив Смердіса. За словами Дарія,'' «весь вавилонський народ перейшов до Нідінту-белу, Вавилон став бунтівним, він захопив царство»''. Дарій особисто очолив похід проти повсталих. Перша битва відбулася [[13 грудня]] [[522 до н. е.|522]] року біля річки [[Тигр (річка)|Тигр]]. Дарій переміг. Через 5 днів, [[18 грудня]], Дарій отримав нову перемогу в місцевості Зазана біля [[Євфрат]]у. Частина вавилонського війська ''«була кинута у воду, (і) вода понесла їх»''. До початку лютого [[521 до н. е.|521]] року проти Дарія повстали [[Персія]], [[Мідія (держава)|Мідія]], [[Елам]], [[Маргіана]], [[Парфія]], [[Саттагідія]], [[Саки (племена)|сакські]] племена Середньої Азії та [[Єгипет]]. Почалася довга і запекла боротьба за відновлення держави Ахеменідів у її колишніх межах.
 
Наймасовішим було повстання в [[Маргіана|Маргіані]]. Дарій у Бехистунському написі повідомляє таке: ''«Країна Маргіана стала бунтівною. Одну людину на ім'я Фрада, маргіанця, вони зробили (своїм) вождем (у еламскому і вавилонському варіантах він названий царем). Після цього я послав (гінця) до перса на ім'я Дадаршиш, моєму слузі, [[сатрап]]ові в [[Бактрія|Бактрії]], (і) сказав йому так: „Йди, розбий військо, яке не називає себе моїм“. Потім Дадаршиш відправився з військом (і) дав бій маргіанцям»''. Вирішальна битва відбулася [[10 грудня]] [[522 до н. е.|522]] року — маргіанці зазнали поразки. Потім послідувала різанина, в якій було убито 55 243 і узято в полон 6972 людини з числа повсталих.
 
Пізніше, коли влада Дарія в Еламі була знову відновлена, повстала [[Мідія (держава)|Мідія]] на чолі із Фартавішем. Дарій вирішив сам очолити придушення небезпечного заколоту в Мідії і [[7 травня]] [[521]] року відбувся вирішальний бій у місцевості Кундуруш у Мідії, в якому повсталих було розбито. 34 425 мидийців загинуло в цій битві і 18 000 потрапило в полон.
 
Багато клопоту заподіяв Дарію і повстання у [[Вірменія|Вірменії]], де полководці Дарія, вірменин Дадаршиш і перс Вауміса, безуспішно намагалися усмирити бунтівників. Велика битва відбулася ще [[31 грудня]] 522 року в місцевості Ізала, на території колишньої [[Ассирія|Ассирії]]. Вірменія була скорена після семи місяців боротьби, при цьому повсталі в п'яти битвах втратили убитими 5097 чоловік, 2203 було узято в полон.
 
Про характер повстання у Вірменії учені висловлювали різні думки. В. В. Струве вважав, що повстанцями насправді були не вірмени, а скіфські племена, що вторглися в їхню країну.
 
Поки Дарій був зайнятий придушенням заворушення у Вірменії та інших країнах, вавилоняни зробили нову спробу добитися незалежності. Тепер на чолі повстання стояв Араха, син Хал-діти, який видавав себе за [[Навуходоносор II|Навуходоносора]]. Для упокорення вавилонян Дарій послав армію на чолі з персом Віндафарною, одним зі своїх спільників в змові проти Гаумати. [[27 листопада]] [[521 до н. е.|521]] року військо Арахи, в якому, судячи з [[аккадська мова|аккадского]] варіанту Бехистунського напису, налічувалося 2497 чоловіків, було розгромлено, а він сам і його найближчі прихильники посаджені у Вавилоні на палю.
 
Про повстання вавилонян проти Дарія розповідає і Геродот. За його твердженням, обложені вавилоняни 20 місяців чинили опір перській армії, яку очолював сам Дарій. Також, що Дарій, узявши Вавилон, велів стратити 3000 знатних жителів міста і зруйнувати міські стіни. Археологічні розкопки підтвердили, що зовнішня стіна Вавилона дійсно була зруйнована, але внутрішня стіна згадується в документах і після придушення повстання.
 
Повстання Арахи було останнім значним народним заворушенням в Перській державі. Закінчуючи свою розповідь про придушення всіх заколотів, у перському і еламскому текстах Бехистунського напису Дарій лаконічно повідомляє: «Цих дев'ять царів я захопив у полон в тих битвах». Один тільки Бехистунський напис дає опис дев'ятнадцяти битв, у яких загинуло понад 100 000 повстанців.
 
Загасивши основні вогнища повстання наприкінці [[521 до н. е.|521]] року, Дарій приступив до спорудження свого величного пам'ятника на Бехистунській скелі, в якому він звертається до прийдешніх поколінь з розповіддю про свої численні перемоги. На скелі висічений тримовний напис, в якому налічується близько тисячі клинописних рядків, кожен в середньому два метри.
 
Напис складений давньоперскою, еламською та аккадською мовами, і зміст всіх трьох варіантів загалом ідентичний. Сам текст на скелі знаходиться на дуже великій висоті та складається із 420-ти рядків. Він підноситься над дорогою на 105 м, і недоступний для читання знизу. Над написом розташовано рельєф заввишки 3 м і завдовжки 5,48 м. Бог [[Ахурамазда]], який домінує над всіма фігурами, протягує ліву руку з кільцем до Дарія, символічно вручаючи останньому царську владу, а піднятою правою рукою благословляє його. Висота фігури Ахурамазди — 1,27 м. Сам Дарій зображений у натуральну величину (1,72 м), у царській короні. Починаючи з виступу, на який можна підійнятися знизу, до самого напису залишалося ще близько 35 м абсолютно гладкої і крутої скелі (в даний час там прокладена стежка для туристів, яка близько підходить до напису). Доріжка нагору, була знищена будівельниками, для того, щоб зробити напис недоступним і тим самим зберегти його від навмисного руйнування.
 
Тепер, через чотирнадцять з половиною місяців після захоплення престолу, Дарій зміг приступити до зміцнення свого становища і відновити державу Ахеменідів в її старих межах.
 
== Реформи Дарія I ==
Анонімний користувач