Койот: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
| iucn = 3745
}}
'''Койо́т''' (''Canis latrans'') — [[ряд Хижі|хижий]] [[ссавці|ссавець]] родини [[Псові|псових]]. Поширений у Північній Америці. Назва походить від ацтекського слова ''coyotl'', «гавкаючий пес».
== Зовнішній вигляд ==
Рядок 30:
Поширений в [[Новий Світ|Новому Світі]] від [[Аляска|Аляски]] до [[Панама|Панами]]. Існує 18 [[підвид]]ів. До 50-х рр. 19 століття койот водився тільки від [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]] до гір [[Сьєрра-Невада (США)|Сьєрра-Невада]], і від провінції [[Альберта (провінція)|Альберта]] ([[Канада]]) до [[Мексика|Мексики]]. Не був відомий і в південно-східних [[штат]]ах [[США]]. Але у зв'язку з масовим зведенням лісів і винищуванням основних харчових конкурентів — [[вовк|звичайного]] і [[вовк рудий|рудого вовка]] — койот розповсюдився на нинішньому обширному ареалі. Так, під час «золотої лихоманки» койоти, ув'язавшись за золотошукачами, проникли до Канади й на Аляску; у [[Джорджія|Джорджію]] і [[Флорида|Флориду]] були спеціально завезені як дичина. На сьогодні койот зустрічається в 49 з 50 штатів США (окрім [[Гаваї (штат)|Гаваїв]]).
== Спосіб життя і
Койот характерний для відкритих рівнин, зайнятих [[прерії|преріями]] і [[пустеля]]ми. У ліси забігає рідко. Зустрічається як в безлюдних місцях, так і на околицях великих міст, наприклад, [[Лос-Анджелес]]а. Легко пристосовується до антропогенних ландшафтів. Спосіб життя, в основному, сутінковий. У [[біоценоз]]ах прерій койот займає місце, схоже з місцем [[шакал]]а в біоценозах Старого Світу.
Койот всеїдний і украй невибагливий в їжі. Проте 90% його [[раціон]]у складають тваринні корми: [[Заєць|зайці]], [[кролик]]и, [[лугова собачка|лугові собачки]], [[бабак]]и і [[ховрахи]] (у Канаді), дрібні гризуни. Нападає на [[ракун]]ів, [[тхори|тхорів]], [[опосум]]ів і [[бобер канадський|бобрів]]; їсть птахів ([[фазан]]ів), комах. Добре плаває і ловить водну живність — [[риби|рибу]], [[жаби|жаб]] і [[Великий тритон|тритонів]]. На домашніх [[вівця|овець]], [[коза|кіз]], диких [[олень|оленів]] і [[вилоріг|вилорогів]] нападає рідко. В кінці літа і восени із задоволенням поїдає ягоди, плоди і земляні горіхи. У північних районах взимку переходить на живлення
Полюють койоти поодинці, парами, іноді, на крупну дичину ([[карибу]], [[вапіті]]) — зграями. Розділення ролей в полюючій зграї таке ж, як у вовків: загоничі виводять дичину на засідку або женуть її по черзі. Іноді койот полює спільно з [[борсук]]ом, який розриває вхід в нору і виганяє її мешканця прямо на койота. Кожен койот, пара або сімейна група володіють власною територією, центром якої є лігво або нора. Члени зграї регулярно мітять межі своєї ділянки сечею.
Рядок 44:
Основною соціальною одиницею у койотів є пара з самця і самки, хоча часто зустрічаються тварини-одиночки і зграї. Зграї утворюються там, де койотів багато, а їжа рясна; у них по 5—6 особин, батьків і молодняка з попереднього року. Зграї з'являються у койотів і тоді, коли знижується чисельність дрібних гризунів, і койоти вимушені об'єднуватися для полювання на крупних тварин. Койоти рідко конфліктують серйозно, навіть вторгнення чужаків на ділянку зграї зазвичай не приводить до сутички.
Пари у койота утворюються на багато років. Спаровування — в січні—лютому. Вагітність — 60—65 днів; у виводку 5—10, іноді до 19 дитинчат. Виводок народжується в лігві — в печері, міжгір'ї серед скель, в дуплі поваленого дерева або в норі, часом старій борсуковій або лисичій. У койотів зазвичай є запасні житла, куди батьки переносять дитинчат у разі небезпеки. У сімейних турботах беруть участь обидва батьки. Перші дні самиця не виходить з нори, а їжу здобуває самець. Дитинчат годують, відригуючи
Койоти живуть до 10 років на волі і 16—18 років в неволі.
Рядок 77:
[[Категорія:Тварини, описані 1775]]
[[Категорія:Вовки]]
[[Категорія:Ссавці північної Америки]]
| |||