Військова окупація: відмінності між версіями

{{Otheruses|Окупація (значення)}}

'''Окупа́ція''' (від {{ lang-la|occupatio}} — загарбання) — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї. [[Політичний режим|Режим]] військової окупації регулюється [[Гаазькі конвенції та декларації 1899 і 1907|Гаазькою конвенцією 1907 року]], [[Женевські конвенції 1949 про захист жертв війни|Женевською конвенцією 1949 року «Про захист цивільного населення»]], [[Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року|Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року]].

 

== Термінологія ==

З другої половини XVIII століття міжнародне право стало розрізняти військову окупацію країни та територіальні придбання методами вторгнення й анексії, різницю між якими спочатку виклав Еммеріх де Ваттель в The Law of Nations (1758). Чітке розмежування було визнане серед принципів міжнародного права з часу закінчення наполеонівських воєн у XIX ст. Ці звичаєво-правові норми щодо військової окупації, які розвинулися як складова міжнародного воєнного права, надали певний захист мирному населенню під військовою окупацією держави-завойовника.

 

Відповідно до положень IV Гаазької конвенції 1907 р., IV Женевської конвенції 1949 р., Додаткового протоколу I окуповуюча сторона зобов'язана прийняти всі заходи для забезпечення порядку на захопленій території. Населення окупованої території повинне підкорятися розпорядженням властей, проте його не можна примушувати до принесення присяги на вірність, участі у військових діях, спрямованих проти їх країни, надавати відомості про її армію. Мають поважатися честь, життя цивільних осіб, їх власність, релігійні переконання, сім'я. Окуповуюча держава зобов'язана постачати цивільне населення необхідним одягом, продовольством і санітарними матеріалами.

 

== Ознаки окупації ==

На сьогодні немає консенсусу у визначенні вичерпного переліку ознак, за якими можна було б однозначно кваліфікувати певний випадок як окупацію. Виділяють такі ознаки окупації:

# Тимчасовість місії, непостійний статус.

 

== Види окупації ==

Існують різні види окупації, гуманітарне право, як правило, поширюється на всі види окупації:

* '''Військова окупація ''' — тимчасове захоплення території військами супротивниками у ході збройного конфлікту.

 

== Військова окупація і закони війни ==

Гаазька конвенція 1907 уточнила і доповнила норми звичаєвого права, зокрема, в рамках «Закони і звичаї сухопутної війни» (Гаага V); 18 жовтня 1907: «Розділ III військової влади на території ворожої держави». У перших двох статтях цього розділу сказано: Стаття 42

* Територія визнається зайнятою, якщо вона дійсно знаходиться у владі ворожої армії . Захоплення поширюється лише на ті області, де ця влада встановлена і в стані виявляти свою діяльність.

 

== Окупаційна влада ==

У 1948 році військовий трибунал США в Нюрнберзі вказав, що:

 

* ''М. М. Гнатовський''. Окупація воєнна // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

* ''Г. Перепелиця''. Окупація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.510 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==

{{Міжнародне право}}

[[Категорія:Військове право]]

[[Категорія:Міжнародні відносини]]