Климент Александрійський: відмінності між версіями

 

== Вчення ==

[[Климент]] обґрунтовує необхідність філософії для Церкви. Він пише, що сам [[Бог]] дарував філософію еллінам як інструмент богопізнання. Для еллінів [[філософія]] була альтернативою Мойсеєву закону і пророчого натхнення древніх юдеїв. Пророцтва і філософствування нерівнозначні, хоча взаємно доповнюють один одного: вони готують душу до істини, до пізнання Логосу. Іншими словами, філософія необхідна як інтелектуальна огорожа божественного [[одкровення]]. Климент піддає рішучій критиці погляди тих, хто вважає, ніби філософія — це пусте мирське мудрування, від якої одні єресі і сум'яття в душах. [[Еллін]]и без жодного Одкровення прийшли до усвідомлення буття єдиного Бога — Першопричину і Межа [[Всесвіт]]у, бо [[Бог]] — це єдине джерело [[знання]].

Климент першим чітко ставить проблему співвідношення віри і розуму як шлях подолання античного скептицизму. [[Віра]]  — це безпосереднє сприйняття знання. Це те, чим ми сприймаємо передумови силогізму. Однак це не проста самоочевидність або[[інтуїція]]. Віра — це акт вибору, акт конструювання власної установки свідомості, за який людина несе відповідальність. За допомогою віри людина здатна моделювати майбутню ситуацію, що дозволяє убезпечити себе від багатьох неприємностей. [[Інтенсифікація]] віри дає надію, завдяки якій Климент доводить перевагу релігійного життя. [[Язичники]] вірять в багатьох богів, які перебувають між собою у стані перманентного конфлікту. Всім богам не догодиш, тому у язичника зароджуються фобії. Він не знає, звідки йому загрожує небезпека. [[Життя]] атеїстів також сповнена неприємностей, оскільки вони не чекають щедрот від Господа. Тільки релігійна [[людина]] розуміє, що за зовнішнім хаосом явищ стоїть трансцендентна особистість, яка подарувала нам буття, що життя тутешня лише приготовлені до [[життя]] вічного, що [[сенс]] життя в потойбічному існуванні, яке являє собою межу блаженства. Володіючи такою установкою, можна легко подолати всі тяготи тутешнього [[життя]].

Климент розходиться з панував серед ранніх християн поглядом про [[гріх]]овність матеріального багатства, заможності. На його думку, заможність саме по собі ніяк не впливає на [[спасіння]] душі, адже матеріальним майном можна розпорядитися і по-хорошому і по-поганому. «Писання вимагає від нас не відмови від власності, але відмови від надмірної прихильності до власності».

 

 

=== Про церковну музику ===

* [http://krotov.info/spravki/1_history_bio/03_bio/klimental.html Російські переклади творів] на сайті krotov.info. {{ref-ru}}

* [http://www.newadvent.org/fathers/ Англійські переклади творів]

 

{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Греція}}}}