Крилів (Польща): відмінності між версіями

 

За [[Королівська люстрація|королівською люстрацією]] 1589&nbsp;р. до фортеці Крилів [[Белзький повіт|Белзького повіту]] [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]] належали села Крилів, Погоріле і Сиховичі та ще налічувалось 11 сіл в околиці.<ref>[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication?id=7989 Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 219-220.]</ref>

 

У 1535&nbsp;р. у Крилові вже була церква. В 1710&nbsp;р. церква [[Преображення Господнє|Преображення Господнього]] спалена шведами. В 1777&nbsp;р. українська греко-католицька громада збудувала нову церкву св. [[Димитрій Солунський|святого Димитрія]], яка належала до [[Холмська єпархія|Холмської єпархії]] і яку в 1875&nbsp;р. відібрала російська влада і віддала [[Російська православна церква|Російській православній церкві]]. А 13 січня 1870&nbsp;р. Крилів позбавлений міських прав і включений до Крилівської волості Грубешівського повіту Люблінської губернії.

У 1921 р. польський перепис нарахував 185 будинків і 1285 жителів, з них 289 римо-католиків, 372 православних, 2 євангелісти, 1 греко-католик і 622 юдеї.

 

 

13 березня 1944&nbsp;р. польські шовіністи з [[Батальйони хлопські|Батальйонів хлопських]] під командуванням майора Станіслава Басая вбили в селі 13 українців (6 чоловіків, 4 жінок і 3 дітей). 25 березня 1945&nbsp;р. відділ УПА захопив у селі в полон і розстріляв 17 польських міліціонерів на чолі з майором Станіславом Басаєм та ще 28 цивільних.