Кам'янопіль (Львівський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
|||
Рядок 37:
== Історія ==
[[Файл:Кам'янопіль (1447р). - panoramio.jpg|міні|Сучасний вигляд села]]
Першою письмовою згадкою про Кам'янопіль, що дійшла до наших днів є судовий запис від [[5 червня]] [[1447]], де говориться, що шляхтич Юрша з Мальчич силою забрав корову в Анни, жінки [[Кміти|кметя]] з Кам'янополя, яка звернулась в [[суд]], вимагаючи 10-кратного відшкодування. Шляхтич був зобов'язаний віддати протягом тижня корову або копу грошей.
Рядок 72 ⟶ 73:
Дерев'яний храм [[1864]] року переобладнали і в такому вигляді він зберігся до побудови нового.
Образи іконостасу, найімовірніше, є вцілілими частинами старовинної церкви. Про це може свідчити ікона «[[Богоматір]]», передана на зберігання в музей «Дрогобиччина» (мистецтвознавці датують її XVI століттям, автором вважають іконописця Федька). [[Ікона]] «Одигітрія з похвалою» виконана в дусі національного відродження. На відміну від сучасників, які малювали «Одигітрію» у поясному чи поколінному виді, дрогобицький майстер намалював св. Марію, яка сидить на троні з немовлям, як Царицю Небесну, а по боках, у 12 клеймах зображені постаті пророків, що сповіщали похвалою її прихід на землю й очікування народження Сина Божого. Тим самим відроджено традицію мотиву «Небесної Цариці». Таке вирішення образу Богородиці мало витоки з часів раннього візантійського мистецтва і практично не втратило популярності у поствізантійському мистецтві аж до початку XVII ст.<gallery>
Файл:Church 1938 Kamianopil.jpg|Церква в с. Кам'янопвіль 1938 рік
Файл:Храм усікновення голови Івана Хрестителя УГКЦ. - panoramio (7).jpg|2012 рік
Надзвичайну цінність становить збережена метрична книга реєстрації актів про шлюб, яку вели в церкві протягом [[1788]]-[[1920]] (ця книга є найдавнішою метричною книгою в Галичині. Згідно з нею, за вказаний період у церкві провели 285 вінчань.▼
Файл:Храм усікновення голови Івана Хрестителя УГКЦ. - panoramio (8).jpg|2012 рік
Файл:Храм усікновення голови Івана Хрестителя УГКЦ. Дзвіниця. - panoramio.jpg|Третій дзвін і досі схований на території храму. Дзвони були закопані селянами під час 2СВ, щоб їх не переплавили на зброю
▲</gallery>Надзвичайну цінність становить збережена метрична книга реєстрації актів про шлюб, яку вели в церкві протягом [[1788]]-[[1920]] (ця книга є найдавнішою метричною книгою в Галичині. Згідно з нею, за вказаний період у церкві провели 285 вінчань.
Зведення храму на новому місці та його впорядкування тривали рік. [[1929]] року церкву посвятили. У тодішній газеті «Діло» було вміщено таку замітку: «[[Українці]] Камінополя (…) складають подяку всім, що причинились до будови церкви в Камінополи. В першу чергу нашому парохові о дек. Петрови Пилипцеви і (…) послови Львівщини О. Сов. І.Ліщинському парохові та його парохіянам.(…) Виділ Тов. св. Петра у Львові уділив нам допомоги на викінчення церкви 300 зол. Дооколичні парохії а саме [[Винники]], [[Зарудці]], [[Зашків]], [[Жидятичі]], [[Лисиничі]], [[Ляшки (Україна)|Ляшки]], [[Малехів]], [[Миклашів]], [[Підберізці]], [[Пикуловичі]], [[Сороки]], [[Яричів]], церкви Успенія і св. О. Николая у Львові зложили жертви будь то в грошах, будь то з церковного приладдя. Спеціально зазначуємо слідуючі жертви: Лисиничі два добрі фелони, Пикуловичі євангеліє, плащаницю, процесійний хрест, ліхтарі і 68 зол. Миклашів чаша, монстранція, хоругви і ліхтарі. [[Винники]] фани, обрус, [[хрест]], ліхтарі і 60 зол. Підберізці стихар, ліхтарі і 35 зол. Церква Успенія у Львові чашу, [[Сороки]] чаша і 263 зол. Ляшки Муровані 4 фелони, всеночннк і 140 зол. Місцевий власник млина [єврей] п. Мілєр 50 зол. (…). — Камінопіль в маю 1929. Андрій Вічурко, Іван Дзюбик, Іван Мельник, Санько Мельник, Гринько Островський, Михайло Островський, Теодор Савка, Теодор Сеньків».
| |||