Вікіпедія

Омана планування: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Lord Xshot (обговорення | внесок)
719 редагувань
стиль
Рядок 1:
'''Омана планування''' ({{lang-en|planning fallacy}})&nbsp;— це феномен, коли передбачення щодо кількості часу, необхідного для завершення майбутньої задачі, демонструють [[упередження оптимізму|оптимістичне упередження]] (недооцінюють необхідну кількість часу). Феномен виникає незалежно від того, чи знає людина про те, що минулі аналогічні задачі забрали більше часу, ніж планувалось<ref>{{Cite web|url = http://homepages.se.edu/cvonbergen/files/2013/01/Exploring-the-Planning-Fallacy_Why-People-Underestimate-Their-Task-Completion-Times.pdf|title = Exploring the Planning Fallacy|date = 1994|accessdate = 7 November 2014|website = |publisher = Journal of Personality and Social Psychology|last = |first = }}</ref><ref>{{Cite web|url = http://ll3md4hy6n.scholar.serialssolutions.com/?sid=google&auinit=J&aulast=Kruger&atitle=If+you+don%27t+want+to+be+late,+enumerate:+Unpacking+reduces+the+planning+fallacy&id=doi:10.1016/j.jesp.2003.11.001&title=Journal+of+experimental+social+psychology&volume=40&issue=5&date=2004&spage=586&issn=0022-1031|title = If you don't want to be late, enumerate: Unpacking Reduces the Planning Fallacy|date = 15 October 2003|accessdate = 7 November 2014|website = |publisher = Journal of Experimental Social Psychology|last = |first = }}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url = http://eds.a.ebscohost.com.gate.lib.buffalo.edu/ehost/detail/detail?vid=53&sid=d2c8483c-7954-4367-a1cc-d4e1934f7fbb%40sessionmgr4002&hid=4105&bdata=JnNpdGU9ZWhvc3QtbGl2ZSZzY29wZT1zaXRl#db=psyh&AN=2000-12567-007|title = Overcoming the Planning Fallacy Through Willpower|date = November 2000|accessdate = 22 November 2014|website = |publisher = European Journal of Social Psychology|last = |first = }}</ref> Термін впершеуперше запропонували [[Деніел Канеман]] та [[Амос Тверські]] 1979 року<ref name="PezzoLitman2006">{{cite journal|last1=Pezzo|first1=Mark V.|last2=Litman|first2=Jordan A.|last3=Pezzo|first3=Stephanie P.|title=On the distinction between yuppies and hippies: Individual differences in prediction biases for planning future tasks |journal=Personality and Individual Differences|volume=41|issue=7|year=2006|pages=1359–1371|issn=01918869|doi=10.1016/j.paid.2006.03.029}}</ref><ref>{{cite journal|first1=Daniel |last1=Kahneman |first2=Amos |last2=Tversky |title=Intuitive prediction: biases and corrective procedures |journal= TIMS Studies in Management Science|volume=12 |year=1979| pages=313–327}}</ref>. Упередження впливає лише на оцінку власних завдань; коли час завершення задачі передбачають зовнішні спостерігачі, вони демонструють [[упередження песимізму]], переоцінюючи потребу в часі<ref name="buehlerHandB" /><ref name="abouttime" />.
 
Омана планування постулює, що прогноз часу на завершення поточних завдань є більш оптимістичним, ніж переконання щодо часу на виконання схожих завдань у минулому, та більш оптимістичні, ніж фактичний час, необхідний на завершення таких поточних задач. У 2003 році Ловалло та Канеман запропонували розширене визначення тенденції недооцінювати час, витрати та ризики майбутніх дій та одночасно переоцінювати користь від таких дій. За цим визначенням, омана планування має наслідком не лише перевитрати часу, а й перевитрати коштів/зусиль та недоотримання вигод<ref>{{cite journal |last=Lovallo |first=Dan |author2=Daniel Kahneman |date=July 2003 |title=Delusions of Success: How Optimism Undermines Executives' Decisions |journal=Harvard Business Review |pages=56–63}}</ref> у порівнянні з плановими.
Рядок 6:
 
=== У індивідуальних задачах ===
У дослідженні 1994 року 37 студентів-випускників психології попросили оцінити, скільки часу в них займе завершення їхїхньої [[Дипломна робота|дипломної роботи]]. Середня оцінка склала 33,9 днів. Вони також оцінювали, скільки це займе часу, «якщо все піде найкращим чином» (в середньому 27,4 дні), та «якщо все буде якнайгірше» (в середньому 48,6 днів). Середній фактичний час на завершення роботи склав 55,5 днів, і лише бл. 30% студентів завершитли роботу в рамках передбаченого ними самими періоду<ref>{{cite journal |doi=10.1037/0022-3514.67.3.366 |last=Buehler |first=Roger |author2=Dale Griffin |author3=Michael Ross |year=1994 |title= Exploring the "planning fallacy": Why people underestimate their task completion times |journal=Journal of Personality and Social Psychology |publisher=American Psychological Association |volume=67 |pages= 366–381 |issue=3}}</ref>.
 
В іншому дослідженні студентів попросили оцінити, коли вони завершать власні академічні проекти, а саме оцінку завершення з ймовірністю 50%, 75%, та 99%, а потім відконтролювали виконання<ref name="abouttime">{{cite journal |doi=10.1080/14792779343000112 |last=Buehler |first=Roger |author2=Dale Griffin |author3=Michael Ross |year=1995 |title=It's about time: Optimistic predictions in work and love |journal=European Review of Social Psychology |publisher=American Psychological Association |volume=6 |pages=1–32}}</ref>. Результати були такими:
Рядок 21:
* Канеман та Тверські початково пояснювали оману планування тим, що людина, яка планує, надає більше уваги найбільш оптимістичному сценарію виконання нею задачі, а не використовує весь свій досвід щодо того, скільки насправді часу потребували сході задачі<ref name="buehlerHandB">
Buehler, Roger; Griffin, Dale, & Ross, Michael (2002). «Inside the planning fallacy: The causes and consequences of optimistic time predictions». In Thomas Gilovich, Dale Griffin, & Daniel Kahneman (Eds.), ''Heuristics and biases: The psychology of intuitive judgment'', pp. 250–270. Cambridge, UK: Cambridge University Press.</ref>;
* Роджер Бюлер з колегами шукали причину існування омани у феномені [[прийняття бажаного за дійсне]]; іншими словами&nbsp;— люди думають, що задачі будуть швидко завершені, тому що це є їхїхнім бажанням<ref name="PezzoLitman2006"/>;
* натомість в іншій роботі, Бюлер з колегами пропонували пояснення омані в термінах [[упередження корисливості]]&nbsp;— як люди інтерпретують свої минулиминулі результати. Зокрема, приписуючи собі успіх у минулих задачах, але звинувачуючи інших у затримках їх виконання, людина може нехтувати інформацією, скільки насправді у минулому було використано часу на виконання схожих завдань<ref name="PezzoLitman2006"/>. Один з експериментів показав, що коли люди надавали свої оцінки часу анонімно, вони не демонстрували упередження оптимізму. Це може свідчити про здійснення людьми оптимістичних передбачень для створення гарного враження про себе у інших<ref>Stephanie P. Pezzoa. Mark V. Pezzob, and Eric R. Stone. «The social implications of planning: How public predictions bias future plans» Journal of Experimental Social Psychology, 2006, 221–227</ref>, що схоже до концепцій, викладених у теорії [[керування враженнями]];
* на думку Роя та колег, люди неправильно пригадують кількість часу, яка їм знадобилась на виконання аналогічних завдань у минулому, і тому впадають в оману щодо прогнозу часу поточних задач<ref>{{Cite web|url = http://eds.a.ebscohost.com.gate.lib.buffalo.edu/ehost/detail/detail?vid=40&sid=d2c8483c-7954-4367-a1cc-d4e1934f7fbb%40sessionmgr4002&hid=4111&bdata=JnNpdGU9ZWhvc3QtbGl2ZSZzY29wZT1zaXRl#db=psyh&AN=2005-11504-008|title = Underestimating the Duration of Future Events: Memory Incorrectly Used or Memory Bias?|date = September 2005|accessdate = 21 November 2014|website = |publisher = American Psychological Association|last = |first = }}</ref>;
* результати дослідження Санна та колег вказують на те, що групи, які спрямовують свої думки на успішне завершення задачі, більш оптимістично прогнозують час, потрібний їм на її виконання<ref name=":0" />;
* Одне з пояснень, [[якорування]], передбачає, що люди впадають в оману планування оскільки вони зосереджені лише на майбутній задачі і не зважають на схожі задачі в минулому, на виконання яких пішло більше часу, ніж планувалось<ref>{{Cite web|url = http://eds.a.ebscohost.com.gate.lib.buffalo.edu/ehost/detail/detail?vid=12&sid=d2c8483c-7954-4367-a1cc-d4e1934f7fbb%40sessionmgr4002&hid=4111&bdata=JnNpdGU9ZWhvc3QtbGl2ZSZzY29wZT1zaXRl#db=psyh&AN=2000-03212-001|title = Focalism: A source of durability bias in affective forecasting.|date = May 2000|accessdate = 21 November 2014|website = |publisher = American Psychological Association|last = |first = }}</ref>;
* [[Фред Брукс]] у книзі «[[Міфічний людино-місяць]]» зазначає, що додавання нових співробітників до проекту, який вже перевищив строки завершення, несе ряд ризиків та додаткових витрат, які мають схильність затримувати його ще більше. Ця ідея стала відома під назвою {{Нп|Закон Брукса|«закон Брукса»||Brooks’ law}};
* «дозвільний імператив» пропонує ще одне можливе пояснення: значна частина планування проекту відбувається в контексті, який вимагає фінансового схвалення для реалізації проекту, а людина, яка планує, часто має особисту зацікавленість у затвердженні проекту. Ці речі в поєднанні можуть спонукати людину, яка планує, спеціальнонавмисно недооцінювати вимоги проекту до часу та вартості його виконання. Адже, за народною мудрістю, легше отримати прощення (у даному випадку за додаткові витрати коштів та часу), ніж дозвіл (тут&nbsp;— на початок проекту, якби одразу були відомі його реальні витрати фінансів та часу). Така навмисна неправильна оцінка Джонсом та Юске була названа «стратегічною неправильною презентацією»<ref name="jpart-jones-1991">{{cite journal|last1=Jones,|first1=Larry R|last2=Euske|first2=Kenneth J |title=Strategic misrepresentation in budgeting|journal=Journal of Public Administration Research and Theory|date=October 1991|volume=1|issue=4|pages=437–460
|url=http://jpart.oxfordjournals.org/content/1/4/437
|accessdate=11 March 2013
Рядок 54:
 
=== Сіднейський оперний театр ===
[[Сіднейський оперний театр]] планувалось завершити 1963 року. Спрощена версія була відкрита лише через 10 років&nbsp;— 1973 року. При цьомуВодночас, початкову вартість будівництва оцінювали у $7 мільйонів, але затримка у будівництві призвела до зростання вартості до $102 мільйонів.<ref name=":0" />
 
=== Eurofighter Typhoon ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Омана_планування