Радянська місячна програма: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок) м новий ключ сортування для Категорія:Радянська місячна програма: " " за допомогою HotCat |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 121:
Місячний орбітальний корабель складався з спускового апарату, побутового відсіку, на якому розташовувався спеціальний відсік з двигунами орієнтації та причалювання і агрегатом системи стикування, приладно-агрегатного та енергетичного відсіків, у яких розміщувалися ракетний блок «І» та агрегати системи енергоживлення на киснево-водневих паливних елементах. Побутовий відсік одночасно був шлюзовою камерою при переході космонавта у місячний корабель через відкритий космос (після одягання місячного скафандра «[[Скафандр "Кречет"|Кречет]]»).
Екіпаж корабля «[[Союз-7К-ЛОК|7К]]» складався з двох осіб. Один з них
Корабель «[[Союз-7К-ЛОК]]» встановили для льотних випробувань на ракету-носій [[Н1 (ракета-носій)|Н1]] у четвертому (і останньому) її запуску, але через аварію носія так і не вийшов на орбіту.
[[Місячний корабель]] складався з герметичної кабіни
Місячний корабель тричі успішно випробовувався на навколоземній орбіті у безпілотному режимі під назвами «[[Космос-379]]», «[[Космос-398]]» і «[[Космос-434]]».
Рядок 133:
У [[США]] при розробці потужних носіїв серії «[[Сатурн V|Сатурн]]» виконали значний обсяг наземних випробувань їхніх окремих вузлів і агрегатів. Це дозволило американцям безаварійно здійснити усі випробувальні та пілотовані запуски ракети «[[Сатурн-V]]». Ракету [[Н-1]] доводили тим же способом, що й попередні менш потужні носії: усунення причин несправностей, що виявляються при випробувальних запусках. Однак для конструкції таких розмірів і складності цей шлях виявився занадто довгим і дорогим. Усього здійснили чотири запуски ракети [[Н-1]], які завершилися аваріями ще до закінчення роботи першого ступеня. Справжньою катастрофою став другий пуск [[Н1 (ракета-носій)|Н1]]: ракета одразу ж після відриву від землі загорілася і впала на стартовий комплекс, практично повністю його знищивши.
Ракету [[Н-1]] спроектували раніше, ніж місячні кораблі. Коли почалось проектування місячних кораблів — орбітального і посадкового, — їхні розробники зіткнулися з обмеженою вантажопідйомністю носія. Внаслідок цього проект [[Комплекс Н1 — Л3|Н1-Л3]] дуже поступався американському проекту «[[Аполлон (космічний корабель)|Аполлон]]»: радянський [[місячний корабель]] був значно меншим і легшим ніж американський, у ньому перебував лише один космонавт, а набір фото-і кіноапаратури і комплект наукових інструментів був надзвичайно малим. Переходити з орбітального корабля в місячний і назад його пілот мав через відкритий космос, оскільки [[Місячний корабель|місячний]] і [[
Останній пуск ракети [[Н-1]] відбувся [[23 листопада]] [[1972]] року — менш ніж за місяць до останнього польоту на Місяць за програмою «[[Космічна програма «Аполлон»|Аполлон]]». Після цього вирішили, що перспектива побувати на Місяці через тривалий період після закінчення американцями своєї місячної програми, не виправдає витрачених на це сил і засобів. У травні [[1974]] року подальші роботи з носієм [[Н-1]] — а разом з ними і всю програму [[Комплекс Н1-Л3|Н1-Л3]], — остаточно закрили.
| |||