Деміївка: відмінності між версіями

'''Демі́ївка''' (Верхньолибідська́ слобі́дка, Верхньолибідське́ подві́р'я, Нижньолибідська́ слобі́дка, Ста́лінка)  — історична місцевість міста [[Київ|Києва]]. Розташована вздовж [[Голосіївський проспект|Голосіївського проспекту]] (до [[Голосіївська площа|Голосіївської площі]]), [[проспект Науки (Київ)|Науки]] (до [[вулиця Малокитаївська|Малокитаївської вулиці]]) та [[проспект Валерія Лобановського|проспекту Валерія Лобановського]] (до [[Мистецька вулиця (Київ)|Мистецької вулиці]]) і початкової частини [[Васильківська вулиця (Київ)|Васильківської вулиці]]. Центром Деміївки вважається [[Деміївська площа]].

Місцевість почала формуватися в XVIII століття як група поселень у долині [[Либідь (річка)|Либіді]], на перетині її зі шляхом на [[Васильків]]. До середини XIX століття фігурувала як ''Либідська земля'', два села (слобідки) &nbsp;— ''Верхньолибідське'' і ''Нижньолибідське''<ref name="Хот2">Доминик Пьер де ля Флиз''. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. &nbsp;— Киев, 1854.</ref> (були розташовані вздовж [[Либідь (річка)|р. Либідь]]). Під сучасною назвою відома з 1820-х років<ref>Геометрическій уменьшеный планъ губернскаго города Кіева съ селитебною землею… Назначеніе здѣлано на планѣ 1823 года въ генварѣ мѣсяцѣ // Науковий архів Інституту археології НАН України. &nbsp;— Ф. 14, спр. 117. {{ref-ru-dor}}</ref> У 1850-х роках Деміївка згадана як село [[Хотівська волость|Хотівської волості]] [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. З кінця XIX століття &nbsp;— робітниче селище.

1908 року київський підприємець [[Марголін Давид Семенович|Давид Марголін]] відкрив на Деміївці приватну трамвайну лінію, яка пролягала приблизно від теперішнього провулка [[Провулок Руслана Лужевського|Руслана Лужевського]] до [[Голосіївська площа|Голосіївської площі]]. Марголін мав розкішно облаштований вагон для особистих поїздок. Ця лінія увійшла до міської мережі 1918 року.

{{СС|17|вересня|1918|4}} року за законом Ради міністрів [[Українська Держава|Української Держави]] передмістя Деміївка було прилучено до міста Києва<ref>'''Присоединеніе Деміевки.''' Гетманомъ Украины утвержденъ одобренный совѣтомъ министровъ законъ о присоединеніи предмѣстьевъ Кіева Деміевки, Саперной слободы съ прилегающими къ нимъ землями въ количествѣ до 262 десятинъ къ г. Кіеву согласно съ планомъ отъ 2 октября 1910 г. // Послѣднія новости. Кіевъ. &nbsp;— 1918. &nbsp;— № &nbsp;5204 (Утренній выпускъ). &nbsp;— 21 (8) сентября. &nbsp;— С. 3. {{ref-ru-dor}}</ref>. З середини 1920-х до початку 1960-х років мала назву ''Сталінка'' (на честь радянського політичного діяча [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]], цей топонім офіційно вживався до початку 1960-х років, а неофіційно &nbsp;— й понині). Більшу частину старої забудови знесено в 1970-ті роки.

Центр Деміївки &nbsp;— [[Деміївська площа]], у центрі якої розташований [[Центральний автовокзал]], а поряд із цією площею &nbsp;— [[Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського|бібліотека ім. В. Вернадського]]. У 1985 році на площі було встановлено пам'ятник воїнам-автомобілістам у вигляді вантажівки-«полуторки» на постаменті (архітектори Микола Кислий, Сергій Новгородський).

У 1980 році, під час підготовки до [[Літні олімпійські ігри 1980|Олімпійських ігор]], була скорочена трамвайна лінія (як декларувалося, з метою благоустрою), що пролягала до Голосіївської площі.

Хоча в 1970-ті роки переважну більшість старої забудови було знесено, частина старовинних споруд збереглася. Зокрема, на [[Голосіївський проспект|Голосіївському проспекті]] збереглися старовинні корпуси пивзаводу Шульца (в радянський час &nbsp;— [[Київський пивзавод № 1|пивзавод № &nbsp;1]]) кінця XIX ст., старовинна заводська брама заводу «Київгума», корпуси колишнього Деміївського цукрово-рафінадного заводу (нині [[Київська кондитерська фабрика Рошен|кондитерська фабрика «Roshen»]]) останньої третини ХІХ століття, а також колишні житлові та громадські будинки № &nbsp;22, 26, 32, 48. Також збереглася частина одноповерхової приватної забудови кінця XIX &nbsp;— початку ХХ століть.

Однією із найвідоміших і найцінніших споруд старої Деміївки є [[Свято-Вознесенська церква (Київ, Деміївка)|Свято-Вознесенська церква]] (1882–18831882—1883), в якій, зокрема, 1907 року вінчалася [[Леся Українка]] із [[Квітка Климент Васильович|К. Квіткою]].

* ''Сантарович Андрей.'' [http://comments.ua/life/207533-Litso-Kieva-Demeevku-ostavili.html Лицо Киева : Демеевку оставили без общей идеи.] // Комментарии.ua &nbsp;— 2010. &nbsp;— 05 ноября.

* [https://fotki.yandex.ru/users/andcvet/album/162953/ ''Доминик Пьер де ля Флиз''. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. –&nbsp;— Киев, 1854.]