Пашківський трамвай: відмінності між версіями

У 1908, отримано ліцензію на будівництво лінії Пашківська  — Катеринодар «Первым русским товариществом моторно-электрического трамвая Екатеринодар - — Пашковская».

У 1910, розпочато будівництво 12,8  км колії, [[ширина колії|шириною]]  — [[1000 мм]].

6 квітня 1912, встала до дії. Трамвай був на бензомоторній тязі. Діяло 4 вагона німецького виробництва з чотирициліндровим двигуном в 65,5 к.с. з електричної передачею. Потужність генератора  — 54 кВт, потужність тягових двигунів  — 2*20,6 кВт, швидкість  — до 30 км/год, місць для сидіння  — 24. Важив цей вагон 16,5 тонн, довжина 10,9  м. Вартість проїзду на 1912 — 15 коп.

Прямував трамвай сучасним маршрутом №5№ 5 від вул. Миколаївської (до приїзду царя перейменували вул. Красну (Кільце було біля ''Нового ринку'' (на разі Кооперативний ринок))) до ''Площі'' (станиця Пашківська).

При електрифікації Пашківської лінії було зроблено невелике відгалуження до Владикавказького вокзалу (нині вокзал Краснодар І), і з 1915 року з'явився маршрут «"Вул. Красна - — Владикавказький вокзал »", який обслуговувало Пашківське депо, на вокзальній ділянці конкурували з «бельгійцями». В результаті Катеринодар отримав дві трамвайних лінії, що поєднали центр міста з вокзалом. Гілка на вокзал сприяла тому, що для поїздки в Пашковську на огляд козацьких військ великим князям Миколі та Петру був поданий ...… трамвай. Це було в 1916 році. Крім маршрутів у Пашківську і на вокзал, відкрився також маршрут «Вул. Красна - — вул. Широка». Всі три маршрути електричного трамвая йшли від рогу вул. Красна і Гоголя, де був пересадний пункт з «бельгійської» лінії «Міський сад - — Бійня». Тут же була стрілка, що зв'язує міську та Пашковську лінії. Станція була тупикового типу, потім, вже в 30-ті роки, побудували розворотний трикутник, а після війни - — круг. Це й були 2 квартали, втрачені Пашковської лінією. Коло був демонтовано в 1955 році. Зате кілька трамвайних опор, поставлених у 1914 році, збереглося на «загублених кварталах» до наших днів.

Маршрут «Вул. Красна - — вул. Широка» в 1929 році було продовжено до Східного депо. На наступний рік з'явилася перша загальноміська нумерація маршрутів. У Пашковську ходив маршрут №  2, до вокзалу - — №  5, до вул. Широкій - — №  3. У 1935 році нумерацію маршрутів змінили. У Пашковську став ходити №  8, до вокзалу — №  4, до депо — №  7.

У середині 1930-х років в Східне депо з Північного трамвайного парку були передані декілька вагонів з візками Беккера. Вони надійшли в Краснодар в 1929 році з Харкова, де колія трамвая перешивати з вузькою на широку (1524 мм). У 1938-19391938—1939 роках у депо надійшли 10 вузькоколійних стандартних вагонів Х з Тбілісі, де колія також була перешита.

У 1939 році нумерація маршрутів знову змінюється, цього разу вже максимально близько до сучасної. На вокзал тепер ходить №  5, до депо — №  4, в Пашківську — №  6, в 1949 році перейменований в №  5 і залишився з цим номером до сьогодення.

Перші повоєнні роки не принесли різкого поліпшення роботи лінії. Але Пашковський трамвай вже готували до ряду перетворень, з яких головним була перешивка лінії на широку колію. Роботи почалися в травні 1948 року. До 7 листопада була здана ділянка від Нового ринку до вул. Горської (Вишнякової). Пашковський трамвай ходив по вузькій колії від тимчасового трикутника на вул. Чорноморської. Навесні 1949 роботи були продовжені у формі недільників, в яких активну участь взяли залізничники, що проклали сполучну гілку на вул. Ставропольської і виїжджали туди на паровозі-«Овечці» з вантажними платформами. 29 квітня була перешита ділянка до Східного депо, 5 червня — до Пашківської. У 1950 році трамваї пішли по ширококолійному відгалуженню на м'ясокомбінат по вул. Тітаровської (маршрут №  6) та від ТЕЦ до камвольно-суконного комбінату (КСК, маршрут №  4). Усі маршрути починалися від рогу вулиць Гоголя та Червоноармійській, де було кільце «Новий ринок». Тепер, коли Пашковський трамвай мав ту ж ширину колії, що і міський, стало можливим справжнє об'єднання двох колишніх систем. Трамвай №  5 пішов до Первомайського гаю, №  6 — до вул. Бабушкіна, після чого лінія по вул. Гоголя від розворотного кільця до вул. Комунарів була знята, а трамвай №  4 тимчасово було пущено до шкірзаводу, а коли зробили другий поворот на перетині з вул. Комунарів, став ходити до залізничного мосту.

Так сталося, що східна промзона Краснодара розвивалася в умовах вже існуючої трамвайної лінії. Аеропорт і його служби, ТЕЦ і його селище, КСК, бавовняний комбінат, численні гаражі та автотранспортні підприємства — всі ці та багато інших об'єктів розташовані в зоні дії «східних» маршрутів трамвая. У повоєнний час до старих маршрутами додалися нові — №  8, потім №  9, кільцевої (нині - — №  12) та №  10, за останні 15 років - — №  20, №  22 та №  1. Цікаво, що краснодарські Черемушки виникли тут же, на стику Дубинки і Садів. Також як і нова будівля Кубанського державного університету.

До 1982, лише маршрут №  5, прямував до станиці Пашківської, після цього було задіяно новий маршрут №9№ 9.

== Джерела ==