Репарації: відмінності між версіями

 

Згідно з оприлюдненими в 1990-ті роки російськими дослідниками Михайлом Семирягой і Борисом Книшевським даним Головного трофейного управління, в СРСР з Німеччини було вивезено близько 400 тис. залізничних вагонів, в тому числі 72 тис. вагонів будівельних матеріалів, 2885 заводів, 96 електростанцій, 340 тис. верстатів, 200 тис. електродвигунів, 1&nbsp;млн. 335 тис. голів худоби, 2,3&nbsp;млн тонн зерна, мільйон тонн картоплі та овочів, по півмільйона тонн жиру та цукру, 20&nbsp;млн літрів спирту, 16 тонн тютюну. В СРСР завезли телескопи з астрономічної обсерваторії університету Гумбольдта, вагони берлінської підземки та круїзні лайнери.<ref name=":0">{{Cite news|url=http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_6634000/6634155.stm|title=Трофейная Германия|date=2007-05-08|language=en-GB|accessdate=2018-02-07}}</ref>

 

На Центральній телефонній станції Москви, номери якої починалися на «222» і яка обслуговувала, окрім інших, [[ЦК КПРС]], до 1980-х років використовувалось обладнання телефонного вузла рейхсканцелярії. За даними історика-економіста [[Попов Гаврило Харитонович|Гаврила Попова]], навіть техніка для прослуховування, яка використовувалася після війни радянською держбезпекою, була німецького походження.

 

 

У мешканців [[Радянська зона окупації Німеччини|радянської зони окупації Німеччини]] офіційно конфіскували 60 тис. роялів, 460 тис. радіоприймачів, 190 тис. килимів, 940 тис. предметів меблів, 265 тис. настінних і наручних годинників, які здебільшого були розподілені за невелику плату між радянськими [[номенклатура|номенклатурними]] чинами та старшими офіцерами. В документах трофейного відомства рахується також 1,2&nbsp;млн чоловічих і жіночих пальт, 1&nbsp;млн головних уборів і 186 вагонів вина.<ref name=":0" />