Репарації: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
На Центральній телефонній станції Москви, номери якої починалися на «222» і яка обслуговувала, окрім інших, [[ЦК КПРС]], до 1980-х років використовувалось обладнання телефонного вузла рейхсканцелярії. За даними історика-економіста [[Попов Гаврило Харитонович|Гаврила Попова]], навіть техніка для прослуховування, яка використовувалася після війни радянською держбезпекою, була німецького походження.
За твердженнями німецької сторони, в Росії і країнах колишнього СРСР на сьогодні є близько 200 тис. вивезених після війни музейних експонатів, два мільйони книг і три кілометри тек з архівами.<ref>В. В. Захаров. Советская военная администрация в Германии 1945—1949., Москва: РОССПЭН, 2006. — С. 57. 61.</ref>
У мешканців [[Радянська зона окупації Німеччини|радянської зони окупації Німеччини]] офіційно конфіскували 60 тис. роялів, 460 тис. радіоприймачів, 190 тис. килимів, 940 тис. предметів меблів, 265 тис. настінних і наручних годинників, які здебільшого були розподілені за невелику плату між радянськими [[номенклатура|номенклатурними]] чинами та старшими офіцерами. В документах трофейного відомства рахується також 1,2 млн чоловічих і жіночих пальт, 1 млн головних уборів і 186 вагонів вина.<ref name=":0" />
Військові репарації з Німеччини стали однією з причин [[повстання 17 червня 1953 в Східній Німеччині]]. Стягування репарацій з [[НДР]] було припинено за спільною домовленістю СРСР і [[ПНР]] з 1 січня 1954 року.
== Див. також ==
| |||