Протягом 1648 - 1654 років років війська Гетьманщини вели боротьбу з польсько-шляхетським військом Речі Посполитої захищаючи козацькі свободи та вимагаючи рівноправні умови співіснування української шляхти та козаків в межах Речі Посполитої. У військових компаніях козацькі війська підтримували загони кримських татар. Однак факт проведення сепаратних польсько-татарських переговорів під Кам'янцем та [[Кам'янецький договір 1653|усна угода]], досягнута по їх завершенню підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та пошуку нових союзників. Зокрема в особі Швеції, Московії та деяких німецьких держав.
Богдан Хмельницький з початком [[Хмельниччина|війни]] проводив далекоглядну зовнішню політику і вів активну дипломатичну діяльність з іншими державами. Неодноразово звертався до Москви з проханням допомогти в антипольській боротьбі з Річчю Посполитою і навіть погрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Московський уряд з одного боку не хотів розривати мир з Річчю Посполитою, а з іншого боку мав намір поширити сферу впливу. Після довгих вагань, «в ім'я віри православної», [[Земський собор 1653|Земський собор]] ухвалив взяти Військо Запорозьке під «високу царську руку». Юридично цей акт було оформлено під час московсько-українських переговорів у січні-березні 1654. На етапі підготовки Переяславської ради, яка відбулась 8 січня 1654, виникли розбіжності у підходах до нового союзу. Московські посли відмовилися принести присягу за царя, боярин Бутурлін, який очолював московську делегацію, відмовився дати письмову гарантію збереження прав і вільностей після того, як договір набере чинності. З боку козаків не всі полки присягнули на вірність царю.
У березні 1654 року козацька делегація передала на розгляд московитам проект договору, який увійшов в історію під назвою «березневих статей». За цим документом, Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, систему соціально-економічних відносин, незалежність у проведені внутрішньої політики і зовнішньої (за винятком Речі Посполитої і Османської імперії).
