Острови Кука: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
стиль, правопис |
||
Рядок 67:
=== Загальна географія ===
[[Файл:Cook-wiki.png|left|thumb|Мапа]]
Держава Острови Кука складається з 15 островів і атолів, розташованих у [[Тихий океан|Тихому океані]] в [[Полінезія|Полінезії]] між [[екватор]]ом і [[Тропік Козерога|Тропіком Козерога]] на площі 2,2 млн км², між [[Тонга]] на заході і [[Острови Товариства|Островами Товариства]] на сході. Загальна площа суші становить 236,7 км².
Відстань від найпівнічнішого (острів Тонгарева) до найпівденнішого острова (острів Мангаїа) становить близько 1400 км.
Рядок 108:
Острови Північної групи за віком старші за острови Південної групи і є низовинними атолами без підземних печер і з відсутністю слідів [[карст]]оутворення. Всі атоли за винятком Тонгарева (Пенрін) виникли на підводному [[плато]] [[Маніхікі]], що знаходиться на глибині 3000 м від поверхні океану<ref name="Г">{{cite web | last = Oceandots.com. |url = http://www.oceandots.com/pacific/cook/#|title = Cook Islands |publisher = |date = |accessdate = 04-09-2007}}</ref>.
Острови Південної групи складають близько 90% суші країни і є продовженням вулканічного пасма, що тягнеться в південній частині [[Тихоокеанська плита|Тихоокеанської плити]] від островів [[Тубуаї]] ([[Французька Полінезія]]). Найбільший острів, Раротонга, є вулканічним островом, висота якого досягає 653 м. Чотири острови Південної групи (Атіу, Мангаїа, Мауке, Мітіаро) мають складну геологічну будову і рельєф із слідами карстоутворення і розгалуженими печерними системами. Їхнє формування відбувалося приблизно 10 млн років тому в результаті оточення вулканічного утворення кораловим рифом<ref name="А">{{cite web|last=George Szentes.|url=http://www.showcaves.com/english/ck/Geology.html#|title=Caves of the Cook Islands|publisher=The British Caver|date=2005|accessdate=04-09-2007|archiveurl=http://www.webcitation.org/615keGsGb|archivedate=2011-08-21}}</ref>. Раротонга ж з'явився тільки 2 млн років
[[Файл:Cook Landing.jpg|thumb|210px|left|Берегові скелі острова [[Атіу]]]]
Рядок 120:
Клімат на островах [[тропічний клімат|тропічний морський]] з чітко означеним сезоном дощів з листопада по квітень і сухим сезоном з травня по жовтень. Середньорічна кількість опадів близько 2000 мм, дві третини яких випадає в сезон дощів, який також є сезоном [[циклон|тропічних циклонів]]<ref name="H">{{cite web|last=Cook Islands Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention on Climate Change.|url=http://unfccc.int/resource/docs/natc/cisnc2.pdf#|title=Climate|publisher=Cook Island Government|date=October 1999 Revised Edition, March 2000|accessdate=23-08-2007|archiveurl=http://www.webcitation.org/6He6anGr9|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Офіційно сезон тропічних циклонів починається [[1 листопада]] і закінчується [[30 квітня]]. Циклони в основному формуються на захід від Північної групи островів Кука і рухаються в південному напрямі аж до 15° півд. ш., після чого переміщуються у південно-східному напрямі.
Під час течії [[Ель-Ніньйо]] ці циклони, формуючись поблизу Північної групи, рухаються у бік Французької Полінезії, а на островах Південної групи спостерігається різке зниження кількості опадів (до 60 %), тоді як на островах Північної групи кількість опадів різко зростає (до 200 %)<ref name="H" />. Зворотна ситуація спостерігається при течії [[Ла-Нінья]].
Впродовж практично всього року панують [[пасат]]и. Найсильніше вітри дмуть у зимові місяці, коли до островів Південної групи підступає антициклон. Літом вітер слабкіше, оскільки субтропічні антициклони стають менш інтенсивними і пересуваються в південному напрямку<ref name="H" />.
Рядок 141:
Рослинні угруповання макатеа грають дуже важливу роль в житті місцевих жителів. До появи на островах кіз і свиней райони макатеа залишалися практично недоторканими людиною. На них і зараз росте велика кількість рослин, багато з яких використовуються в медичних цілях, для будівництва житла та каное. Прибережна флора таких островів, як Раротонга і Аітутакі, схильна до значного антропогенного впливу в зв'язку з розвитком туризму. Крім традиційних рослин, на березі зустрічається велика кількість завезених людиною рослин, наприклад, [[мімоза]]. У заболочених місцевостях островів архіпелагу Кука виростають типові для цих місць рослини, а місцеві жителі вирощують таро. На островах Атіу, Мангаіа, Мауке і Раротонга повсюдно зустрічаються папороті, які захищають тонкий шар родючого ґрунту від вимивання. Вологі джунглі займають до 64 % острова Раротонга, [[хмарний ліс|хмарні ліси]] (тропічні вічнозелені ліси на схилах гір на висоті 400 м в смузі конденсації туманів), в яких росте багато [[ендемік|ендемічних рослин]], — до 3 % острова.
Типовими рослинами для островів вулканічного походження є [[казуаринові|казуаріни]], [[гібіскус]]и, завезені європейцями франгіпани і [[бугенвілія|бугенвілеї]]. Убога рослинність атолів, де
Наземні [[ссавці]] представлені переважно інтродукованими видами: [[собака]]ми, [[свиня]]ми і [[кішка]]ми. На островах Раротонга і Мангаіа мешкає ''[[Pteropus tonganus]]'', широко поширені [[Пацюк малий|пацюки мали]] (''Rattus exulans'') і [[Краб кокосовий|краби кокосові]] (''Birgus latro'').
| |||