}}
{{Othernames|Мечников}}
''' Ілля́ Іллі́ч Ме́чников''' (15 (3) травня 1845, [[Іванівка (Куп'янський район)|Іванівка]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія|Україна]] — 15 (2) липня 1916, [[Париж]], [[Третя Французька Республіка|Французька республіка]]) — українськийвидатний біолог і патолог, один з [[Українська етнічна територія|українських земель]]. Один із засновників порівняльної [[Патологія|патології]], еволюційної [[Ембріологія|ембріології]], [[Імунологія|імунології]] і [[Мікробіологія|мікробіології]], творець наукової школи,. членЧлен-кореспондент ([[1883]]), почесний член ([[1902]]) [[Петербурзька академія наук|Петербурзької АН]]. Відкрив ([[1882]]) явище [[Фагоцитоз|фагоцитозу]], розробив фагоцитарну теорію імунітету ([[1883]]). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Професор [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (сьогодні — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) (1870—1882). Почесний член багатьох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів.
Відкрив ([[1882]]) явище [[Фагоцитоз|фагоцитозу]], розробив фагоцитарну теорію [[Імунітет (медицина)|імунітету]] ([[1883]]). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Професор [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (1870—1882, нині — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]). Почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів.
Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет ([[1908]], спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком [[Пауль Ерліх|Паулем Ерліхом]]). ▼
▲Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] у галузі [[Фізіологія|фізіології ]] та [[Медицина|медицини ]] за праці про імунітет ([[1908]], спільно з німецьким лікарем, [[Бактеріологія|бактеріологом ]] і [[Біохімія|біохіміком ]] [[Пауль Ерліх|Паулем Ерліхом]]).
== Біографія ==
Народився 15 (3) травня 1845 р. ву маєтку Панасівка, в селі Іванівка, (нині Купянський район Харківської області [[Україна|України]]). За батьком, Іллею Івановичем Мечниковим, офіцером з Петербургу, походить з шляхетного україно-[[Валахія|волоського]] роду [[Спадаренко|Спадаренків]]. Засновником української гілки цього роду є {{не перекладено|Ніколає Мілеску-Спетару|Ніколає Мілеску-Спетару|ru|Спафарий, Николай Гаврилович}} ({{lang-ro| Neculai Milescu Spătarul}}), а прізвище «Мечников» є русифікованимросійською версією молдавського «{{lang-ro|Spătaru}}, зброєносець». Мати — Емілія Левівна Мечникова (Невахович), донька єврейського письменника [[Невахович Лев Миколайович|Лева Неваховича]], родом з [[Летичів]]а.<ref name="ras">[http://www.ras.ru/mechnikov/ed73f19f-47c1-4194-9e50-c8afb68aff06.aspx Биография Ильи Мечникова на сайте РАН.]</ref>
У [[1856]] р. року вступив до 2-ї Харківської гімназії, відразу вдо 2-йго клас,класу. якуГімназію закінчив в1862 1862 р.року із золотою медаллю.
У [[1862]]-[[1864]] рр. І. І. Мечников прослухав курс природничого відділення фізико-математичного факультету [[Харківський університет|Харківського університету]], в. [[1864]] р. року, склавши екстерном іспити на відмінно, 18-річним студентом опублікував ву [[Німеччина|Німеччині]] своє перше наукове дослідження.
Домігшись наукового відрядження за кордон, Мечников вивчав морську фауну. За рекомендацією Н. І. [[Пирогов Микола Іванович|Миколи Івановича Пирогова]] Мечникову надали державну стипендію для ведення науково-дослідної роботи в західноєвропейських лабораторіях.
У [[1867]] р. І. І. Мечниковроку захистив магістерську дисертацію, а [[1868]] року — став доктором зоології.
У [[1867]] р. був обраний доцентом [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (сьогодні — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) в Одесі, а через рік — доцентом [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]]. Разом з дослідником[[Ковалевський Олександр Онуфрійович|Олександром А. О. Ковалевським]] Мечников поклав початок новій науці — порівняльної ембріології (порівняльноїпорівняльній історії розвитку тварин).
У [[1882]] р. Мечников відкрив явище фагоцитозу, тобто процесу поглинання і перетравлення клітинами організму чужорідних для нього частинок. На цьому відкритті засновані методи запобігання людей від інфекції.
У [[1886]] р. — спільно з Миколою Федоровичем [[Гамалія Микола Федорович|Миколою Федоровичем Гамалією]] заснував в Одесі першу в [[Російська імперія|Російській імперії]] [[Одеська бактеріологічна станція|бактеріологічну станцію]] (сьогодні — Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології імені І. І. Мечникова). У [[1887]] році був змушений покинути Російську імперію.
У [[1888]] році І. І. Мечников переїхав до Франції для роботи в [[Пастерівський інститут|Пастерівському інституті]]; займався загальнопатологічними питаннями, вивчав проблеми довголіття і ввів в медичний обіг термін «геронтологія», створивши однойменну науку. З [[1905]] р. — заступника директора [[Пастерівський інститут|Пастерівського інституту]].
|