Мечников Ілля Ілліч: відмінності між версіями

''' Ілля́ Іллі́ч Ме́чников''' (15 (3) травня 1845, [[Іванівка (Куп'янський район)|Іванівка]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія|Україна]] — 15 (2) липня 1916, [[Париж]], [[Третя Французька Республіка|Французька республіка]]) — українськийвидатний біолог і патолог, один з [[Українська етнічна територія|українських земель]]. Один із засновників порівняльної [[Патологія|патології]], еволюційної [[Ембріологія|ембріології]], [[Імунологія|імунології]] і [[Мікробіологія|мікробіології]], творець наукової школи,. членЧлен-кореспондент ([[1883]]), почесний член ([[1902]]) [[Петербурзька академія наук|Петербурзької АН]]. Відкрив ([[1882]]) явище [[Фагоцитоз|фагоцитозу]], розробив фагоцитарну теорію імунітету ([[1883]]). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Професор [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (сьогодні — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) (1870—1882). Почесний член багатьох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів.

Народився 15 (3) травня 1845&nbsp;р. ву маєтку Панасівка, в селі Іванівка, (нині Купянський район Харківської області [[Україна|України]]). За батьком, Іллею Івановичем Мечниковим, офіцером з Петербургу, походить з шляхетного україно-[[Валахія|волоського]] роду [[Спадаренко|Спадаренків]]. Засновником української гілки цього роду є {{не перекладено|Ніколає Мілеску-Спетару|Ніколає Мілеску-Спетару|ru|Спафарий, Николай Гаврилович}} ({{lang-ro| Neculai Milescu Spătarul}}), а прізвище «Мечников» є русифікованимросійською версією молдавського «{{lang-ro|Spătaru}}, зброєносець». Мати&nbsp;— Емілія Левівна Мечникова (Невахович), донька єврейського письменника [[Невахович Лев Миколайович|Лева Неваховича]], родом з [[Летичів]]а.<ref name="ras">[http://www.ras.ru/mechnikov/ed73f19f-47c1-4194-9e50-c8afb68aff06.aspx Биография Ильи Мечникова на сайте РАН.]</ref>

У [[1856]]&nbsp;р. року вступив до 2-ї Харківської гімназії, відразу вдо 2-йго клас,класу. якуГімназію закінчив в1862 1862&nbsp;р.року із золотою медаллю.

У [[1862]]-[[1864]]&nbsp;рр. І.&nbsp;І.&nbsp;Мечников прослухав курс природничого відділення фізико-математичного факультету [[Харківський університет|Харківського університету]], в. [[1864]]&nbsp;р. року, склавши екстерном іспити на відмінно, 18-річним студентом опублікував ву [[Німеччина|Німеччині]] своє перше наукове дослідження.

Домігшись наукового відрядження за кордон, Мечников вивчав морську фауну. За рекомендацією Н.&nbsp;І.&nbsp;[[Пирогов Микола Іванович|Миколи Івановича Пирогова]] Мечникову надали державну стипендію для ведення науково-дослідної роботи в західноєвропейських лабораторіях.

У [[1867]]&nbsp;р. І.&nbsp;І.&nbsp;Мечниковроку захистив магістерську дисертацію, а [[1868]] року&nbsp;— став доктором зоології.

У [[1867]]&nbsp;р. був обраний доцентом [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (сьогодні&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) в Одесі, а через рік&nbsp;— доцентом [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]]. Разом з дослідником[[Ковалевський Олександр Онуфрійович|Олександром А.&nbsp;О.&nbsp;Ковалевським]] Мечников поклав початок новій науці&nbsp;— порівняльної ембріології (порівняльноїпорівняльній історії розвитку тварин).

У&nbsp;[[1886]] р.&nbsp;— спільно з Миколою Федоровичем [[Гамалія Микола Федорович|Миколою Федоровичем Гамалією]] заснував в Одесі першу в [[Російська імперія|Російській імперії]] [[Одеська бактеріологічна станція|бактеріологічну станцію]] (сьогодні&nbsp;— Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології імені І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова). У [[1887]] році був змушений покинути Російську імперію.