Джованні П'єрлуїджі да Палестрина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
→Біографія: доповнення |
||
Рядок 39:
[[Файл:Palestrina et ses élèves, Pinelli Augute.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Палестріна зі своїми учнями. [[Огюст де Пінеллі]], олія, Музей витончених мистецтв Шамбері]]
Народився у місті [[Палестрина (муніципалітет)|Палестрині]] поблизу [[Рим]]у, що пізніше стало частиною [[Папська держава|Папської держави]]. За назвою міста й закріпився псевдонім. Документи свідчать про те, що він вперше відвідав Рим у [[1537 рік|1537]] році, коли він був записаний як хорист у [[Базиліка Санта Марія Маджоре|церкві святої Марії Мажоре]].
Народився у місті [[Палестрина (муніципалітет)|Палестрині]], за назвою міста й закріпився псевдонім. В юнацькі роки співав у хорі папської капели. Музичну освіту отримав у строгій школі Гудімеля, де опанував складну поліфонічну техніку і отримав ясне поняття про чистоту духовного стилю й гармонійність сполучення звуків. З 1551 року Палестрина був призначений учителем музики у [[ватикан]]ській [[Капела Джуліа|Капелі Юлія]], а потім [[капельмейстер]]ом. При папі [[Марцелл II|Марцеллі ІІ]] Палестрина перейшов на посаду півчого капели, він міг присвячувати більшу частину часу композиторській діяльності. Наступний папа [[Павло IV]] однак вирішив позбутися усіх жонатих музикантів і Палестрина, будучи вже одруженим, був вимушений покинути папську капелу. 1555 року він обійняв посаду капельмейстера у церкві латеранського палацу, а з 1561 — у церкві святої Марії Мажоре.▼
У 1544 році він став [[капельмейстер]]ом кафедри С. Агапіта у своєму рідному місті, де він одружився з Лукрецією Горі. Музичну освіту отримав у строгій школі Гудімеля, де опанував складну поліфонічну техніку і отримав ясне поняття про чистоту духовного стилю й гармонійність сполучення звуків. За рік по тому, як [[Юлій III]] став [[Папа римський|Папою]] в 1550 році, Палестрина отримав посаду учителя співу у [[ватикан]]ській [[Капела Джуліа|Капелі Юлія]] при [[Собор Святого Петра|Соборі Святого Петра]], а потім капельмейстера. У 1554 році були вперше опубліковані його твори.
[[File:Facade San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|thumb|Фасад [[Латеранська базиліка|Латеранської базиліки]], Рим, де Палестрина обіймав посаду капельмейстера]]
▲
На початку 1560-х духовна музика Палестрини знаходить прихильність учасників [[Тридентський собор|Тридентського собору]]. Це мало доленосне значення не тільки для Палестрини, але й для розвитку церковної музики того часу взагалі. Одна з його мес, написана у ці роки на замовлення духівництва (названа «Месою папи Марчелло», на честь попереднього покровителя) будучи виконаною в будинку кардинала Вітеллі, переконала вище духівництво в тому, що [[Поліфонія|поліфонічна музика]] може не затемнювати змісту слів і, отже, не порушувати церковного благочестя. [[1563]] року був виданий збірник мес Палестрини, його музика почала повсюдно виконуватися у [[католицтво|католицьких]] храмах.
У 1571 році Палестрина повернувся в [[Собор Святого Петра|храм Святого Петра]], знову очолив [[Капела Джуліа|Капелу Юлія]] й залишався на цій посаді до кінця своїх днів. Тим часом його дружина, двоє синів і двоє братів загинули від [[Чума|чуми]], що лютувала тоді в Римі. 1581 року Палестрина оженився вдруге на заможній вдові, зайнявся торговельною справою, що належала покійному чоловіку нової жінки, прийняв сан священика та став офіційним постачальником хутра і шкір до папського двору
До кінця днів Палестрина користувався значною популярністю і мав добрий матеріальний статок. Помер Палестрина 1594 року у Римі від [[плеврит]]у. Як було заведено, його поховали того ж дня, коли він помер, у простій труні. На могильній плиті латиною написано ''Libera me Domine''. На похоронах співали п'ятичастий псалом для трьох хорів.<ref name=Pyne>Zoe Kendrick Pyne, ''Giovanni Pierluigi di Palestrina: His Life and Times'' (London: Bodley Head, 1922).</ref> Палестрину поховали у соборі Святого Петра, місце його поховання пізніше було закрите новою конструкцією, а спроби знайти місце поховання були невдалими.
== Творчість ==
| |||