Східний фронт (Перша світова війна): відмінності між версіями

На першій стадії збройного конфлікту, [[російська імператорська армія]], скориставшись тим, що левова частка [[Імперська армія Німеччини|імперської армії Німеччини]] зосередилась на [[Західний фронт (Російська імперія)|Західному фронті]] для нанесення вирішального удару по [[Сухопутні війська Бельгії|бельгійській]] та [[Сухопутні війська Франції|французькій арміях]], здійснила спробу [[Східно-Прусська операція (1914)|вторгнутись до Східної Пруссії]]. Однак, німецькі війська вдалим маневром спромоглися спочатку зупинити наступ противника, а згодом і завдати росіянам поразки<ref name="opening">[https://www.thoughtco.com/world-war-i-opening-campaigns-2361392 World War I: Opening Campaigns]</ref>. Водночас, на південному фланзі театру війни, [[Сухопутні війська Австро-Угорщини|австро-угорська армія]] не змогла [[Галицька битва|протистояти російському наступу в Галичині]] та відступила<ref name="opening"></ref>.

 

 

У 1916 році Російська імперія здійснила спроби переломити хід воєнних дій на театрі на свою користь, але [[Нарочанська операція|бої під Нарочю]], [[Барановицька операція|під Барановичами]] та [[Митавська операція|Митавою]] значного успіху не здобули. Єдиним успіхом російської армії став [[Брусиловський прорив|Брусилівський наступ]]<ref>Golovin, Nicholas (1935). «Brusilov's Offensive: The Galician Battle of 1916». The Slavonic and East European Review. 13 (39): 571–96.</ref>, який у цілому не змінив ситуацію на фронті. В серпні 1916 року натхненна успішним проведенням цього наступу у війну на боці Антанти [[Румунія в Першій світовій війні|вступила Румунія]], але у [[Румунська кампанія (1916—1917)|швидкоплинній кампанії]] [[Збройні сили Румунії|румунська армія]] була вщент розбита німецько-австрійським військами з півночі та [[Збройні сили Болгарії|болгарською армією]] з півдня й лише допомога царської Росії врятувала її від нищівного розгрому. Східний фронт розтягнувся аж до [[Чорне море|Чорного моря]].