Володимир Мономах: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Характеристика: Змінено слово Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
→Характеристика: виправлені помилки Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 52:
Володимир «…був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе і борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний». На схилі своїх років Володимир Мономах із задоволенням згадував: «От коли я жив у [[Чернігів|Чернігові]], я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем…». Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у [[1821]] році в лісах під [[Чернігів|Черніговом]] було знайдено важкий [[Змійовик (медальйон)|змійовик]] вартістю у 100 [[гривня|гривень]] [[Куна (гроші)|кун]], загублений князем під час однієї з мисливських пригод або шаленої скачки до [[Київ|Києва]] («А з Чернігова я сотні разів скакав до батька у [[Київ]] за один день до вечірні»). На думку С. О. Висоцького Мономах єдиний із тогочасних можновладців, який залишив на стінах Софії Київської два графіті: «Господи, поможи рабу своєму Василеві, грішному, поможи йому, Господи» та «Господи, поможи рабу своєму Володимиру на многії літа і дай прощення гріха на день судний»<ref>Древнерусские надписи Софии Киевской XI—XIV века. Вып.1. -К., 1966. 240 с.</ref>, що робить його винятковою особою як з історичного, так і з психологічного погляду<ref>Чепа М.-Л. А. Історико-психологічне дослідження графіті Софії Київської / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. — Т. IV — Ч. I. — К., 2002. — С. 291—301.</ref>.
У Лаврентіївському, де подано ширшу характеристику Володимира Мономаха, говориться: «І посидів він у Києві на отчім столі тринадцять літ, і в рік 6633 од початку світу
== Вшанування пам'яті ==
|