Перша столиця України: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shmurak (обговорення | внесок) Скасовано останні 8 редагувань (217.76.201.194) і відновлено версію 21366195 Sergey Tsvigun |
||
Рядок 1:
'''Перша столиця радянської України'''
== Історія
[[19 грудня
В часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]], під час другого звільнення Харкова від німецьких військ, з [[16 лютого]] по [[10 березня]] [[1943]] року місто тимчасово (до звільнення від німців Києва) знову виконувало столичні функції. До Харкова почали повертатися державні органи УРСР, почали працювати ЦК [[Комуністична партія України|Компартії України]] та [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднарком УРСР]]. Однак після того, як 10 березня 1943 року німецькі війська знову зайняли місто, центральні органи влади було терміново евакуйовано<ref>{{книга |автор = Исаев, А.|частина = |заголовок = Битва за Харьков. Февраль-март 1943 года|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Стратегия КМ|місце = |видавництво = |рік = 2004|том = |сторінки = |сторінок = 80|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 10:
Попри критику, термін «Перша столиця» є усталеним, тому є причиною сучасних столичних амбіцій [[Харків|Харкова]]. Так, зокрема, з ідеєю перенесення в місто [[Конституційний суд України|Конституційного суду України]] у [[2009]] році виступив спікер [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] [[Володимир Литвин]], що викликало неоднозначну реакцію в політикумі та суспільстві<ref name="литвин"/><ref>[http://main.obozrevatel.com/news/2006/2/6/86515.htm Харків — столиця України]</ref>.
Столицею Харків називав
Оцінюючи роль Харкова в становленні сучасної української нації, розвитку української політичної думки, [[історик]] [[Іван Лисяк-Рудницький]] наголошував на тому, що він «…дійсно заслуговує на назву „першої столиці відродження“».<ref>[http://litopys.org.ua/salto/salt05.htm ПОЧАТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ. Олександр Салтовський. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки]</ref>
|