Односклепінна станція мілкого закладення: відмінності між версіями

Першою односклепінною станцією у Москві була [[Бібліотека імені Леніна (станція метро)|«Бібліотека імені Леніна»]], перша черга будівництва, споруджена закритим багатошахтним способом за проектом, на кшталт станцій Паризького метрополітену. У 1938 році було споруджена станція [[Аеропорт (станція метро, Москва)|«Аеропорт»]]. Потім після тривалої перерви, викликаної великою часткою ручної праці, низьким рівнем механізації як наслідок — великими термінами будівництва монолітних великопрольотних залізобетонних конструкцій. Поновлення проектування й будівництва односклепінних станцій мілкого закладення сталося наприкінці 1960-х років ХХ століття, із розробкою в [[Харків|Харкові]] конструкцій і типового проекту односклепінної станції, названої пізніше «Харківський односвод». Нині проектуються чимало односклепінних станцій, наприклад [[ЖитомірськаЖитомирська (станція метро)|«ЖитомірськаЖитомирська»]], [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]].