Герман Іван Мойсейович: відмінності між версіями

'''Іван Мойсейович Герман''' ([[23 вересня]] [[1915]]  — [[4 липня]] [[2000]])  — радянський льотчик. [[Герой Радянського Союзу]] (24.7.1943).

Іван Герман народився в селі [[Ворожба (село)|Мала Ворожба]] (нині &nbsp;— Ворожба [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]] [[Україна|України]]) в сім'ї [[Селяни|селянина]] [[23 вересня]] [[1915|1915 року]]. [[Українці|Українець]]. Після закінчення [[Кременчук|Кременчуцького]] будівельного технікуму в [[1936|1936 році]] по путівці [[Комсомол|комсомолу]] направлений в Чугуївську військово-авіаційну школу пілотів, яку закінчив у [[1940|1940 році]]. У діючій армії з липня [[1941|1941 року]]<ref name="wh">{{Warheroes|id=2673}}</ref>.

Виняткову мужність і льотне майстерність проявив В. &nbsp;М. &nbsp;Герман під час знищення в повітрі і на аеродромах транспортної авіації 16-ї німецької армії, оточеному радянськими військами в районі [[Дем'янськ|Демьянска]].

[[5 квітня]] [[1942|1942 року]] 3 штурмовика на чолі з В. &nbsp;М. &nbsp;Германом вилетіли на виконання завдань по знищенню на ворожому аеродромі транспортних літаків. При підході до мети льотчики помітили в повітрі 13 бомбардувальників противника. Командир прийняв рішення: спочатку атакувати «Юнкерси», а потім зробити все можливе для виконання поставленого завдання. В результаті короткого бою було збито 5 бомбардувальників. І. &nbsp;М. &nbsp;Герман особисто знищив 2 машини. Не вороги встигли отямитися, як штурмовики вже атакували аеродром. Ще 4 літаки супротивника згоріли після штурмового удару наших «Ілів».

[[7 листопада]] 1942 року 5 штурмовиків під командуванням В. &nbsp;М. &nbsp;Германа знову атакувала велику групу німецьких літаків на аеродромі. Від влучного вогню радянських льотчиків фашисти втратили більше 10 машин. Один бомбардувальник відважний капітан збив, коли той пішов на зліт.

[[21 квітня]] 1943 року В. &nbsp;М. &nbsp;Герман був провідним трійки «Ілів». В районі Смычкино, недалеко від [[Стара Руса|Старої Руси]], наші пілоти виявили на одній з доріг близько 2-х батальйонів німецької піхоти. Атака була настільки несподіваною, що фашисти не встигли сховатися. Влучними штурмовими ударами льотчики знищили 4 автомашини, 2 артилерійських снарядів, багато солдатів і офіцерів.

Указом Президії [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] від [[24 серпня]] 1943 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і відвагу»" гвардії капітан Герман Іван Мойсейович був удостоєний високого звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] і [[Медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] за номером 604.

За роки війни І. &nbsp;М. &nbsp;Герман здійснив 91 бойовий виліт, провів 27 повітряних боїв. Збив у повітрі 7 і знищено на аеродромах 30 ворожих літаків. На бойовому рахунку Героя налічується 20 танків і бронемашин, понад 70 автомашин, багато іншої бойової техніки, зброї і живої сили, знищених під час штурмовки ворожих військ.

Після закінчення війни Герой продовжував службу у ВПС СРСР. У [[1948|1948 році]] закінчив Червонопрапорну Військово—Повітряну академію. Потім служив в авіаційних частинах. З [[1956|1956 року]] гвардії [[підполковник]] В. &nbsp;М. &nbsp;Герман &nbsp;— в запасі. Жив і працював в обласному центрі України &nbsp;— місті [[Суми]]. Помер [[4 липня]] [[2000|2000 року]]. Похований у Сумах на Центральному кладовищі.

Був нагороджений 2 орденами Леніна, 3 [[Орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]], орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни]] 1 ступеня, [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]], медалями. У місті Суми, на початку вулиці імені Героїв Сталінграду, створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов'язана з містом Суми та Сумським районом, серед яких і портрет Героя Радянського Союзу В. &nbsp;М. &nbsp;Германа.

* Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник&#x20;&#x2F;&#x20; / Пред. ред. колегії [[Шкадов Іван Миколайович|І. &nbsp;Н. &nbsp;Шкадов]].&#x20nbsp;— <abbr title="Москва">М</abbr>: [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Воениздат]], 1987.&#x20nbsp;— Т.&#x20; 1 /Абаєв &nbsp;— Любичев/.&#x20nbsp;— 911&#x20; с.&#x20nbsp;— <span class="nowrap">100 000 екз.</span>&#x20nbsp;— ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.

* У подорож по Сумщині. &nbsp;— Харків, 1979.

* ''Гриченко І. Т., Головін М. М.'' Подвиг: документальні нариси про Героїв Радянського Союзу. &nbsp;— Прапор, 1983. &nbsp;— 524 с.