Вікіпедія

Мобільний телефон: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Граматика, доповнення опису
Рядок 3:
Нині стільниковий зв'язок — найпоширеніша з усіх видів мобільного зв'язку, тому зазвичай мобільним телефоном називають саме стільниковий телефон, хоча мобільними телефонами крім стільникових є також супутникові телефони, радіотелефони і апарати магістрального зв'язку.
 
Стільниковий телефон — високотехнологічне електронний пристрій, що включає в себе: прийомопередавач на піддіапазони 1-2 ГГц ([[GSM]]) і 2-4 ГГц ([[UMTS]]) НВЧ-діапазону, спеціалізований контролер управління, кольоровий/монохромний дисплей, інтерфейсні пристрої, [[акумулятор]]. Більшість пристоївпристроїв має свій унікальний номер. зв. [[IMEI]] — міжнародний ідентифікатор мобільного пристрою. IMEI присвоюється при виробництві стільникового телефону і складається з 15 цифр; він записується в немодифікованій частині прошивки телефону(*#*#089*#*#). Сам цей номер віддрукованийвіддруковано на етикетці телефону під акумулятором або на чеку, також на обгортці (упаковці) від телефону (під штрих-кодом). У більшості телефонів його також можна дізнатися, набравши на клавіатурі код *#06#. Цей унікальний код дозволяє ідентифікувати пристрій у мережі, відслідковувати переміщення, дзвінки та багато іншого.
Більшість стандартів мобільного зв'язку використовують для ідентифікації абонента [[SIM-карта|SIM-карту]]. Вона являє собою смарт-карту (пластикову картку з запресованої в неї мікросхемою мікроконтролера і пам'яті) з програмним управлінням, і також має свій унікальний номер IMSI (англ. International Mobile Subscriber Identity — міжнародний ідентифікаційний номер рухомого абонента) та індивідуальний цифровий пароль.
Напруга живлення SIM-карти — 3,3 В.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мобільний_телефон